Тема 4. Концептуальні основи формування ефективної системи обліку

Проектування модернізованої системи обліку бюджетних установ потребує, в першу чергу, проведення оцінки доцільності та економічної ефективності проектних рішень. У науковій літературі такий процес позиціонується з відповідними законами. Основний закон доцільності потребує дотримання певних критеріїв. Останні описуються набором характеристичних функцій та дають змогу оптимізувати систему обліку з використанням законів: фрактальності; Гроша; mах – результату (ефективності); якості; собівартості. Для комп’ютерних систем ці закони формалізував колектив авторів, який очолював Я.М. Николайчук. Проте їхнє використання для тестування (оцінки) модернізаційних заходів щодо обліку бюджетних установ потребує врахування специфіки структури, а також процесів, властивих цій системі.

Закон фрактальності, який доцільно застосовувати до структури системи обліку (в тому числі на етапі формування проекту її модернізації), дає змогу встановлювати співвідношення між системою і підсистемою.

Постійність співвідношення означає, що модернізована система має однаково забезпечувати рух інформації по усіх складових, а також не вимагати додаткових технічних потужностей. У такому разі обґрунтованим є формування методології спрощеного алгоритму перетворення вхідних даних у вихідні.

Рис. 4.4. Характеристика закону фрактальності при проектуванні модернізованої систем обліку бюджетних установ

Умовні позначення: 1,2,3,…,n – низові рівні системи обліку; ,…, – користувачі облікової інформації (керівники (в т. ч. структурних підрозділів, працівники та ін.)

Реалізація закону фрактальності в обліковій системі передбачає наявність глобальної системи обліку, локальних систем, їхніх низових рівнів та користувачів – управлінців різних рівнів, працівників, а також споживачів послуг бюджетних установ (у частині отримання інформації, яка не містить комерційної таємниці, однак може бути взята до уваги при прийнятті рішення щодо вибору суб’єкта надання послуг) (рис. 4.4).

Закон дає змогу передбачати не тільки ієрархію архітектури системи обліку, а й забезпечує можливість безпосереднього зв’язку користувача з глобальною системою обліку. Це значно прискорює процес передачі та обробки даних і дозволяє уникнути їхнього проходження по підпорядкованих ієрархічних ділянках.

Розвиток концепції модернізації системи обліку бюджетних установ на базі розширення її функцій та функціональних можливостей доцільний лише у разі забезпечення більш високих результатів діяльності або економії бюджетних коштів. Згідно з цим при проектуванні й запровадженні удосконаленої системи має виконуватися закон максимальної результативності (ефективності). Він дає змогу характеризувати часові діапазони та обсяги опрацювання облікових даних при впровадженні проектованої системи обліку.

Графічно (умовний) обсяг опрацювання облікових даних модернізованою системою обліку окреслюється лінією Рmodern.(Т1) та вимірюється кількістю інформації Smodern.(Тi), а  існуючої, – відповідно Рd.(Т0) та Sd.(Тi) (рис. 4.5). У подальшому дослідженні окреслені параметри можуть бути представлені реальним числовим вираженням. Слід зауважити, що кожен з них залежатиме від складності алгоритмів, котрі використовуються для формування облікової інформації від вхідної до вихідної, тобто тими математичними діями, завдяки яким виводиться результуючий показник.

Рис. 4.5. Характеристика закону максимального результату в проектованій (модернізованій) та існуючій системах обліку

Розглянута характеристика максимально результативності (ефективності) впровадження інформаційної системи  обліку,   яка представлена на рис. 4.5, відповідає умовам приблизно однакової потужності   комп’ютерної    техніки та програмного забезпечення інформаційної  системи обліку. Зниження максимальної результативності (ефективності) відбувається відповідно до часового параметру й відповідає моральному старінню комп’ютерного обладнання.

Закон якості модернізованої системи обліку також доцільно розглядати на основі двох позицій: можливостей удосконалення шляхом зниження кількості тактів опрацювання облікової інформації для формування вихідних даних і розгляду системних характеристик обліку при модернізації комп’ютерних мереж на етапах розробки, освоєння виробництва, гарантійної експлуатації та післягарантійного використання.

У першому випадку слід застосувати метод скорочення тактів. Відомо, що алгоритм сумування в комп’ютерній мережі виконується за  тактів, якщо  – кількість бітів на вході, множення здійснюється за  тактів, а операція ділення – за  тактів. Це основні математичні дії, які використовуються для забезпечення формування результатних даних обліку. Сутність методу зводиться до прискорення їхньої обробки (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Рекомендовані обсяги скорочення тактів при розробці нового методу представлення алгоритмів розрахунків у комп’ютерній системі обліку

Математична дія	Умовні позначення	Вхідна інформація (біт)	Існуючий алгоритм	Новий метод представлення алгоритму
Сумування	S	Кількість сумувань	тактів	тактів
Множення	M	Кількість дій множення	тактів	на 1 порядок
Ділення	I	Кількість дій ділення або інверсій	тактів	до  тактів

 

Досягнення завдяки розробці нового методу алгоритмів сумування, множення та ділення рекомендованих обсягів скорочення кількості тактів, відображених у табл. 4.1, дасть змогу підвищити оперативність опрацювання облікової інформації щонайменше удвічі.