Тема 1. Товарознавство - наука про товари

Товар – це  будь-яка  річ,  що  на  момент надходження  в  обіг  повинна  бути  виокремлена  з-поміж  інших  за визначальними ознаками для конкретного договору куплі-продажу.

Перш, ніж товар потрапить до споживача, він проходить кілька стадій, що  складає  його  життєвий  цикл.  Відповідно  до  стандарту  Міжнародної організації зі стандартизації життєвий цикл продукції включає в себе 11 етапів: 

маркетинг,  пошук  і  вивчення  ринку;

проектування  і  розробку технічних  вимог,  розробку  продукції;

матеріально-технічне  постачання;

підготовку  і  розробку  виробничих  процесів;

виробництво;

контроль, проведення  випробувань  і  обстежень; 

упаковку  і  зберігання; 

реалізацію  і розподіл  продукції;

монтаж  і  експлуатацію;  технічну  допомогу  і обслуговування; утилізацію після використання.

Ці  етапи  можна  об’єднати  в  стадії:  проектування,  виготовлення (переробки), товарного обігу, споживання або експлуатації, утилізації.

На стадії проектування закладаються властивості товару. На цій стадії товар  розглядається  в  формі  проекту.  Проект  має  потенційну  споживною вартістю. Щоб проект успішно втілився в товар, необхідно врахувати поточні та перспективні потреби суспільства. Товарознавець не може безпосередньо брати участь в процесі проектування (переробки), але може побічно впливати на якість проекту, розробляючи критерії оцінки споживчої вартості, беручи участь в стандартизації, сертифікації товарів і розробці систем якості.

На  стадії  виготовлення  проект  перетворюється  в  продукт  праці. Продукт  виробництва  має  властивості,  що  відрізняються  від  властивостей вихідної  сировини  і  матеріалів.  На  цій  стадії  формується  якість  товарів, потенційна  споживча  вартість.  На  цій  стадії  товарознавство  приділяє  увагу факторам, що впливає на формування якості товарів, можливість виникнення і усунення дефектів готових виробів.

Продукт  виробництва  на  стадії  (сфери)  звернення  набуває  всі характеристики  товару,  що  володіє  певною  споживчою  вартістю.  На  цій стадії  в  процесі  просування  товару  від  виробника  до  споживача  важливо зберегти  споживчу  вартість,  оскільки  товар  в  процесі  зберігання  і транспортування  піддається  зовнішнім  впливам.  Товарознавець  повинен знати  умови  зберігання  і  транспортування  товарів,  їх  терміни  служби, придатності  або  реалізації.  Він  повинен  знати  способи  і  методи  реалізації товарів,  правила  сертифікації  та  порядок  проведення  експертизи,  а  також кон’юнктуру ринку товарів, вміти оцінювати їх конкурентоспроможність.

На стадії споживання (експлуатації) товар поступово витрачається сам (витрачає  свій  ресурс).  На  цій  стадії  споживчу  вартість  товару  можна зберегти  більш  тривалий  час,  якщо  є  рекомендації  про  способи  і  режими зберігання  товарів,  раціональне  використання,  правила  по  догляду,  про оптимальну упаковку товарів, про відповідне маркування.  

Товари, які закінчили свій цикл і підлягають утилізації, повинні бути систематизовані  за  видами  переробки  з  метою  підвищення  рівня використання  відходів.  Товарознавець  повинен  брати  участь  в  розробці номенклатури  перероблюваних  відходів,  знати  режими  переробки  і  умови повернення  в  оборот  перероблених  відходів,  а  також  особливості властивостей матеріалів і виробів, що виготовляються з вторинної сировини.

Товари  як  об’єкти  товарознавчої  діяльності  мають  чотири  основні характеристики:

асортименту;

якісну;

кількісну;

вартісну.

Перші  три  характеристики – товарознавчі,  задовольняють  реальні потреби  людини  (фізіологічні,  соціальні,  психологічні  та  ін.),  визначаючи споживну вартість товару. Завдяки цим характеристикам продукція набуває корисності для певних сегментів споживачів і стає товаром.

Споживна вартість товарів проявляється при їх споживанні відповідно до призначення.  Харчові  продукти  з  різними  характеристиками неоднаково задовольняють  потребу  організму  людини  в  енергії,  біологічно  цінних речовинах і органолептичних відчуттях.

Визначення  ступеня  задоволення  потреб  адекватно  оцінці  споживної вартості товарів і неможливо без урахування ринкової кон'юнктури, яка може бути  виявлена  за  допомогою  маркетингових  досліджень  сегментів  ринку конкретних асортиментних груп товарів.

Таким чином, споживна вартість товарів виступає як міра їх корисності і проявляється через основоположні товарознавчі характеристики.