Тема 6. Кодування товарів

Товарознавча інформація являє собою сукупність довідково-інструктивних і рекламних засобів і заходів, спрямованих на  розкриття  змісту  споживчої  цінності  товарів  з  метою  стимулювання  і формування  споживчого  попиту. 

Маркування – це обов'язкова інформація, що наноситься на вироби або упаковку у вигляді тексту, сукупності знаків або символів, які  характеризують  даний товар і допомагають його ідентифікувати. Для основної маси  споживачів  маркування  є  практично  єдиним  доступним засобом інформації про товар. Воно повинно відповідати вимогам стандартів та іншої  нормативної  документації.  До  маркування  ставляться загальні  та специфічні вимоги.

Для  більшості  товарів  звичайні  маркувальні  дані  такі:  зображення товарного знака підприємства-виробника, його назва та місце знаходження, найменування  товару,  номер  стандарту,  споживчі  характеристики  товару, гатунок,  дата  випуску  або  кінцевий  термін  реалізації.  При  необхідності  на маркіровці можуть бути умовні позначки, що вказують на засоби догляду за товарами або матеріалами.

Основні  функції  маркування  такі:  інформаційна,  ідентифікаційна, мотиваційна, емоційна.

Інформаційна функція маркування є найважливішою. Найбільше значення  при  цьому  має  основоположна  та  споживча  інформація.

Основоположна інформація на маркуванні дублює інформацію, що міститься у товаросупровідних документах (ТСД). Якщо основоположна інформація на маркуванні і в ТСД не збігається, то це свідчить про фальсифікацію товару.

Ідентифікаційна функція маркування полягає в тому, що воно допомагає  покупцям  розпізнавати  окремі  види  і  найменування  товарів  у широкому  асортименті  товарів,  які  мають  схожі  функціональні, експлуатаційні та деякі інші споживчі властивості.

Емоційна і мотиваційна функції маркування взаємопов'язані. Красиво виготовлене маркування,  обгрунтовані  пояснювальні  тексти,  використання загальновідомих  символів  викликають  у  покупців  позитивні  емоції,  що  є важливим  елементом  мотивації  під  час  прийняття  рішення  про  купівлю даного товару.

Маркування може бути виробничим і торговельним.

Виробниче маркування – це тексти, умовні позначення або малюнки, що наносяться виробниками продукції на товар або упаковку. Носіями виробничого  маркування  можуть  бути  етикетки,  кольєретки,  вкладки, ярлики, клейма, штампи та ін.

Етикетки – досить розповсюджені носії інформації, що прикріплюються на товарі або упаковці. Більшість запакованих у виробничих умовах товарів мають на упаковці етикетку, на якій текст, малюнок чи інша інформація нанесені друкарським способом. За кількістю ознак, що характеризують товар, етикетки містять найпоширеніші відомості.

Кольєретки  –  це  різновид  етикетки.  Вони  мають  особливу  форму  і наклеюються на шийку пляшки. Кольєретки не несуть великого інформаційного  навантаження,  а  відіграють  роль  естетичного  оформлення пляшок.  На  кольєретці  може  бути  така  інформація:  назва  напою  і підприємства-виробника, рік виготовлення напою (для вин та коньяків). Іноді на кольєретках взагалі немає ніякої інформації. 

Вкладки – це різновид етикеток, що мають певний напрямок інформації про  товар.  Вони  містять  відомості  про  найменування  товару  і  виробника (назва фірми, зміна, в якій вироблено товар, номер укладника товару тощо).

Іноді вкладки містять відомості про споживчі властивості товару (перш за все функціональні  властивості,  правила  вживання  чи  експлуатації). У  цьому випадку  вкладки  виконують  додаткові  функції  –  рекламного  листка  або проспекту. Найчастіше вкладки використовують при упаковці кондитерських виробів, косметичних та лікарських засобів, товарів побутової хімії.

Ярлики  –  це  носії  інформації,  що  прикріплюються  до  товару.  Вони містять  такі  відомості:  найменування  товару  і  виробника,  його  адресу, гатунок  товару,  дату  виготовлення,  а  також  деякі  ідентифікаційні  дані (наприклад,  для  верхнього  одягу  –  артикул,  номер  моделі,  розмір,  зріст тощо).

Клейма і штампи – носії інформації, за допомогою яких на товар або упаковку  наносяться  ідентифікаційні  умовні  позначки.  Клеймування  та штампування  як  засіб  маркування  товарів  використовують  досить  широко.

Для м'яса і м'ясних продуктів обов'язково повинно бути ветеринарне клеймо.

Штампи ставлять на металевих банках  або  металевих  кришках  скляних банок,  на  окремі  деталі  складних  технічних  виробів  (двигуни  автомобілів, холодильні агрегати).

Маркування  включає  три  елементи:  текст,  малюнок  і  умовне позначення або інформаційний знак.

Інформаційні  знаки,  можна  поділити  на  такі  групи:  товарні  знаки, знаки  відповідності  або  якості,  компонентні  знаки,  експлуатаційні  знаки, попереджувальні знаки, екологічні знаки.

Товарні знаки – спеціальні позначки, що дають змогу відрізнити товари одних юридичних осіб від однорідних товарів інших юридичних  або фізичних осіб.

Залежно від об'єкта, інформацію про який представляє товарний знак, товарні знаки поділяються на фірмові та асортиментні. Асортиментні в свою чергу можуть бути видовими і марочними.

Товарні знаки можуть бути колективними та індивідуальними.

Фірмові товарні знаки використовуються для ідентифікації виробника товарів. Існують три основних типи цих знаків:

фірмове  ім'я  –  слово,  буква,  група  слів  чи  букв,  що  можуть вимовлятися;

фірмовий знак – символ, малюнок, колір;

торговий  знак  –  фірмове  ім'я,  фірмовий  знак,  товарний  образ,  що офіційно  зареєстрований  в  Міжнародному  реєстрі  і  юридично  захищений.

Його розміщують поряд з товарним знаком. 

За  ступенем  значущості  та  престижності  товарні  знаки  можуть  бути звичайними і престижними.

Звичайні  фірмові  знаки  розробляються  безпосередньо  фірмами,  їх реєстрація  не  обов'язкова,  але  при  цьому  власник  такого  знака  не  має авторського права на нього.

Престижні знаки присвоюються фірмам за їхні особливі заслуги перед державою. Роль престижних фірмових знаків можуть виконувати зображення призів, медалей, які одержують товари фірми на міжнародних, регіональних та національних виставках.

Асортиментні  товарні  знаки  використовуються  для  ідентифікації асортиментної  належності.  Вони  можуть  бути  видові  (за  видом  товару)  і марочні (за торговою маркою або найменуванням).

Торгова  марка  –  це  ім'я,  знак,  які  присвоюються  конкретному  виду товару з певними споживчими властивостями, що відрізняють його від інших товарів того ж виду.

Знаки  відповідності  або  якості.  Знак  відповідності  (в  галузі сертифікації)  —  захищений  законодавством  знак,  що  використовується відповідно  до  правил  системи  сертифікації  і  показує,  що  забезпечується необхідна  впевненість  в  тому,  що  дана  продукція,  процес  або  послуга відповідає конкретному стандартові або іншому нормативному документу.

Компонентні знаки — це знаки, що використовуються для інформації про  харчові  додатки  або  інші  компоненті,  властиві  (або  невластиві)  для товару.

На  багатьох  закордонних,  а  інколи  й  на  вітчизняних,  товарах зустрічаються  компонентні  знаки,  що  позначаються  буквою  Е  з  цифровим кодом, який складається з трьох або чотирьох цифр.

Е-компонентні  знаки  використовують  як  альтернативну  позначку частіше  за  все  складної  хімічної  назви  харчових  додатків.  Наприклад, добавка  Е464, що використовується в харчовій промисловості як загущувач, стабілізатор та емульгатор, називається гідрооксипропілметилцелюлоза. Така складна  назва  багатьом  споживачам  незрозуміла,  потребує  багато  місця  на маркуванні,  ускладнює  сприйняття  іншої  інформації.  Для  усунення  цих недоліків  Європейською  Радою  була  розроблена  система  цифрового кодування  харчових  додатків,  яка  була  пізніше  сприйнята  як  Міжнародна цифрова  система  кодифікації  харчових  додатків  —  INS  (Internetional Numbering System).

Експлуатаційні  знаки  –  це  знаки,  що  знайомлять  споживачів  з правилами  експлуатації,  методами  догляду  та  налагодження  споживчих товарів.  Такі  знаки  наносять  на  етикетки,  ярлики,  бирки,  упаковку  або безпосередньо  на  товар.  У  табл.  1  наведено  деякі  міжнародні  символи,  що застосовуються для текстильних виробів.

Різновидами експлуатаційних знаків можна вважати знаки управління на  складних  технічних  товарах,  а  також  в  експлуатаційних  документах.

Наприклад, на електропрасках режими прасування позначають однією, двома або  трьома  крапками  з  відповідним  поясненням  в супровідних документах.

На  багатьох  електропобутових  приладах  стрілками  або  іншими  умовними позначками  показані  місця  вмикання  до  електромережі,  перемикання програм тощо.

Маніпуляційні  знаки  –  це  знаки,  що  інформують  про  правила поводження з товаром. 

Попереджувальні  знаки  —  це  знаки,  що  використовуються  для гарантування  безпеки  споживачів  і  навколишнього  середовища  під  час експлуатації потенційно небезпечних товарів.

Попереджувальні знаки поділяються на два види:

ті, що попереджують про небезпеку;

ті, що попереджують про дії для безпечного використання.

Попереджувальне  маркування  може  супроводжуватися  інформацією про  заходи  першої  допомоги  при  небажаних  контактах  з  небезпечним товаром.  Виробництво  і  реалізація  небезпечних  товарів  без  відповідного маркування забороняється.

До небезпечних товарів належать: вибухові, вогненебезпечні, отруйні, їдкі,  інфекційні,  радіоактивні  речовини,  а  також  речовини,  що  мають канцерогенну,  мутагенну,  тератогенну  дію  і  впливають  на  репродуктивну функцію  організму.  Для  небезпечних  товарів  попереджувальне  маркування обов'язкове.

Символи  небезпеки  повинні  супроводжуватися  написами,  що характеризують  вид  небезпеки.  Вони  виконуються  чорним  кольором  на помаранчевому або жовтому фоні.

Екологічні  знаки  інформують  споживачів  про  екологічну  чистоту споживчих  товарів  і  екологічно  безпечні  способи  їх  експлуатації, використання або утилізації.

Екологічні знаки поділяють на три підгрупи:

знаки,  що  інформують  про  екологічну  чистоту  товару  або безпечність  для  навколишнього  середовища  ("Білий  лебідь"  в скандинавських країнах, "Блакитний ангел" в Німеччині, "Зелений журавик" в Україні);

знаки, що  інформують  про  екологічно  чисті  способи  виробництва або утилізації виробів чи упаковки ("Ресайклінг" в США, "Зелена крапка" в Німеччині);

знаки, що інформують про  небезпечність  продукції  для навколишнього середовища.