1. Сутність та структура штрихового коду

Кодування –  це утворення і присвоєння коду класифікаційному угрупованню або об'єктові класифікації.
Код – це знак або сукупність знаків, які використовуються для позначення класифікаційного угруповання або об'єкта класифікації.
Метою кодування є систематизація  об'єктів шляхом їхньої ідентифікації  і  присвоєння  умовного  позначення  (коду),  завдяки  якому можна знайти і розпізнати будь-який об'єкт серед багатьох інших.
Присвоєння  кодів  об'єктам  кодування  повинно  відбуватися  на  основі певних правил і методів. Правила кодування:
код повинен мати певну структуру;
код  може  бути  зображений  за  допомогою  спеціально  обумовлених знаків;
код повинен допомагати впорядкуванню об'єктів.
Структура коду – умовне позначення об'єкта, яке складається з послідовно  розташованих  знаків. Структура  коду  включає  такі  елементи: алфавіт, основу, розряд і довжину.
Алфавіт коду –  це  система  знаків,  прийнятих  для  утворення  коду (цифри, букви, їхні комбінації,  штрихи). У зв'язку з цим алфавіти кодів можуть бути цифрові, буквені, буквено-цифрові та штрихові.
Цифровий алфавіт коду – це алфавіт, знаками якого є цифри. 
Буквений алфавіт коду – це алфавіт, знаками якого є літери алфавіту.
Наприклад, згідно з класу сільськогосподарської продукції присвоєна літера С, а продукції харчової промисловості – Х.
Буквено-цифровий алфавіт коду — це алфавіт, знаками якого є букви і цифри. Наприклад, у класі сільськогосподарської продукції свіжі овочі мають код С4, а в класі продукції харчової промисловості карамель має код Н42.
Штриховий  алфавіт  коду  —  це  алфавіт,  знаками  якого  є  штрихи  та пробіли,  ширина  яких  читається  за  допомогою  сканерів  у  вигляді  цифр. Прикладами  таких  кодів  можуть  бути  штрихові  коди  ЕАN  та  UРА,  які широко  використовуються  в  міжнародній  практиці,  а  в  останній  час енергійно впроваджуються в Україні.
Основа коду – це число знаків в алфавіті коду.
Розряд коду – це позиція знака в коді. Кожен знак в коді характеризує спеціально обумовлену ознаку товару. У зв'язку з цим розряд коду несе певне змістовне навантаження.
Довжина коду – це число знаків у коді (без урахування пробілів).
Сукупність правил і методів кодування класифікаційних угруповань і об'єктів класифікації називається системою кодування. Певна система кодування покладена в основу побудови класифікаторів.
Кодова система НТНС дозволяє одержувати інформацію в зручній для збирання, передачі  та  обробки формі, яку можна легко звірити з даними  інших  видів  звітності  і  використовувати  для  комплексного економічного аналізу.
Для цього служать відповідні коди Гармонізованої системи (ГС) опису і кодування товарів, товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН  ЗЕД)  та  Вищих  класифікаційних  угруповань  діючого  класифікатора промислової і сільськогосподарської продукції, які проставлені біля товарних груп,  підгруп  і  позицій  НТНС  і  є  перехідними  ключами  між  зазначеми номенклатурами. 
Довжина коду в номенклатурі має 10 знаків:
перші дві цифри означають клас;
третя цифра – підклас;
четверта цифра – група;
п'ята цифра – підгрупа; 
шоста цифра – вид;
сьома – десята цифри – внутрішньовидові угруповання.
В НТНС проставлені тільки шестизначні коди, тобто в цих кодах немає позначок  внутрішньовидових  угрупувань.  Наприклад,  код  товару  92  1411 розшифровується таким чином: 
92 – клас товару – „М'ясопродукти”,
1 – підклас товару – „М'ясо і птиця, включаючи субпродукти”,
4 – група товару – „М'ясні напівфабрикати”,  
1 – підгрупа товару – „М'ясні напівфабрикати січені”,
1  –  вид  товару  –  „Котлети  м'ясні,  м'ясо-рослинні  та  з  іншими добавками”.