Тема 1. Феномен біоетики. Проблемне поле біоетики: предмет, статус, коло проблем.

У 1997 році було створено Міжнародний комітет з біоетики ЮНЕСКО і в багатьох країнах почали формуватися національні етичні комітети. У зв’язку з цим до НАН України звернулася Національна комісія України у справах ЮНЕСКО з пропозицією створити в рамках Національної академії наук такий комітет. Підставою для звернення саме до НАН України була наявність при ній низки національних, міжвідомчих і міжнародних центрів, комісій і комітетів різної спрямованості, а також досвід зі створення міждисциплінарних наукових структур, яким і передбачався, на загальну думку, комітет з біоетики. У 1998 році Комітет з питань біоетики при Президії НАН України було створено. До роботи в Комітеті були залучені провідні вчені Національної академії наук у галузі біології, медицини, філософії та права, представники міністерств охорони здоров’я, екологічної безпеки, науки і освіти, юстиції, закордонних справ, академій медичних та аграрних наук. Головою комітету було обрано академіка Ю. І. Кундієва, а базовою організацією для забезпечення діяльності Комітету було призначено Науковий центр з медико-біотехнічних проблем. Без перебільшення можна вважати, що відтоді почалася систематична й послідовна діяльність у галузі біоетики на національному рівні.

У 2000 році був заснований Комітет з біоетики при Президії Національної академії медичних наук України, який спільно з Міністерством охорони здоров’я України розробив типове положення про комітети з медичної етики наукових і лікувально-профілактичних установ, що відповідає сучасним міжнародним вимогам. У ці самі роки були сформовані локальні етичні комітети в установах НАМН і МОЗ України, а також створені громадські організації біоетичної спрямованості – Українська асоціація з біоетики (м. Київ), Асоціація з біоетики (м. Харків), Інститут біоетики ім. Я. Базилевича (м. Львів) тощо.

у вересні 2001 року організували й провели в Києві І Національний конгрес з біоетики. Конгрес підтвердив важливість та актуальність здійснення роботи, що спрямована на впровадження принципів біоетики в Україні. Було вирішено проводити такі форуми раз на три роки. Сьогодні організовано й проведено сім національних конгресів з біоетики (2001 р., 2004 р., 2007 р., 2010 р., 2013 р., 2016 р., 2019 р.). Результатом перших конгресів стала розробка «Етичного кодексу лікаря України» і «Загальних етичних принципів експериментів на тваринах». На виконання резолюцій наступних конгресів було введено обов’язкову біоетичну експертизу при захисті докторських і кандидатських дисертацій з клінічної та експериментальної медицини, біології і ветеринарії (Бюлетень ВАК України, 2005, № 5, с. 2), розроблено «Етичний кодекс вченого України», який було схвалено на Загальних зборах НАН України (Вісник НАН України, 2009, № 7, с. 64–68). Останні конгреси привернули увагу фахівців і широких кіл громадськості до важливості розробки заходів безпеки та застосування етичних норм при впровадженні наноматеріалів і нанотехнологій, правових аспектів охорони здоров’я та вдосконалення медичного права. VII Національний конгрес з біоетики було присвячено світлій пам’яті академіка Юрія Ілліча Кундієва (1927–2017). Із 2018 року Комітет з питань біоетики при Президії НАН України очолює академік О. О. Кришталь.

Сьогодні основними функціями комітетів, що проводять етичну експертизу клінічних та інших біомедичних досліджень, є забезпечення безпеки та гарантії дотримання прав учасників випробування, контроль процесу отримання їхньої інформованої згоди на участь у дослідженні, оцінка співвідношення ризику та очікуваної користі, пов’язаних з проведенням кожного конкретного дослідження, забезпечення гуманного ставлення до експериментальних тварин тощо.

Крім конгресів, з метою координації та посилення активності в галузі біоетики та біоетичної освіти, Науковим центром з медико-біотехнічних проблем НАН України щороку проводяться міжнародні семінари, на яких обговорюються такі важливі теми, як гуманітарні та юридичні аспекти застосування нанотехнологій і наноматеріалів, проблеми безпеки наноматеріалів для здоров’я людини та навколишнього середовища, біоетичні аспекти досліджень з нанофармакології та нанофармації, етичні, соціальні та освітні аспекти нанобіотехнології медичного призначення, світоглядні та філософські аспекти NBIC-технологій, а також біоетичні аспекти їхнього застосування в медицині.

За роки свого існування в Україні біоетика посіла належне місце в діяльності установ медико-біологічного профілю та викладається майже в усіх національних університетах і вищих та середніх медичних навчальних закладах. Можна сказати, що біоетика проникла в усі сфери життя та діяльності сучасної людини.