Тема 1. Критичне та креативне мислення як логічна рефлексія

       Розгляд поняття "творчість", "творче мислення" має величезну кількість інтерпретацій, осягнути та перерахувати які в повному обсязі не можливо, проте ми маємо зупинитися на ряді визначень, запропонованих різними дослідниками, що б все ж для себе узагальнити дане поняття. Проблема творчості чи креативності піднімається багатьма дослідниками. І.Г. Песталоцці [10, c. 15] розумів навчання як «творчість самого учня, набуття знань на основі самостійності, саморозвитку». А.В. Дистервег [10, c. 17] вважав, що «сутність навчання полягає у вихованні учнів самостійності з оволодіння основними істинами. Але щоб успішно виховувати та навчати, сам педагог має бути творчою особистістю». К.Д. Ушинський [10, c. 25] вважав, що «тільки неординарна особистість може впливати на розвиток та визначення особи». П.П. Блонський велику увагу приділяв вихованню, розвиваючи таке поняття як «творчий педагог». «Необхідна ще у стінах педагогічного вузу практика, але не копіююча (така практика вбивча), творча та усвідомлююча…» [10, c. 35]. У сучасних дослідженнях термін «креативність» позначає комплекс інтелектуальних та особистісних особливостей індивіда, що сприяють самостійному висуванню проблем, генеруванню великої кількості оригінальних ідей та нешаблонного їх вирішення.    «Креативність є таємниця, загорнута в головоломку, сховану всередині загадки» [10, c. 76]. Представники гуманістичної психології (А. Маслоу, Р. Мей, К. Роджерс, Н. Роджерс) стверджують, що в кожному індивідуумі іманентно імплікована креативність як спосіб вираження самоактуалізації. "Кожне заперечення не творить", - мудро зауважив Н.К. Реріх [10, с. 80]. Тобто можна сказати, що творіння, а справжня творчість завжди творча, навчити творчості неможливо, можна тільки опанувати прийоми творіння шляхом створення для студентів та аспірантів не тільки сприятливих умов-ситуацій, що вимагають внутрішньої гармонізації, а й боротьби з собою, зі своїми недоліками, подолання сумнівів у собі та у своїх можливостях.

      Якщо основним показником творчого мислення вважається оригінальність розумового процесу, пошуки способів вирішення завдання, проблеми, створення нового продукту, то основний показник критичного мислення – це підтвердження істинності чи хибності судження, визначення істинності нового знання, зміна соціальної поведінки, забезпечення права вибору. Іншим показником критичного мислення є його склад і структура, до якої входять поняття критики та самокритики, опіки та самооцінки та ін.