Тема 14. Основні макроекономічні показники (2 години)

За першим методом (за видатками або метод потоку товарів), ВВП визначається як сума всіх видатків, необхідних для того, щоб викупити на ринку всю вироблену за рік продукцію. Це витрати всіх економічних агентів, а саме: • Споживчі витрати домашніх господарств (С), що включають витрати на особисте споживання продуктів, на товари поточного споживання, предмети споживання тривалого періоду та сплату послуг.

Видатки на особисте споживання включають витрати домашніх господарств і суспільних некомерційних організацій, які обслуговують домашні господарства.

• Витрати суспільних некомерційних організацій (профспілок, політичних партій, релігійних груп та ін.), які включають витрати виробництва, пов’язані з наданням соціальних і комунальних послуг домашнім господарствам на некомерційній основі. Велика частина діяльності цих організацій фінансується за рахунок субсидій, членських внесків, пожертвувань тощо.

 Валові приватні внутрішні інвестиції (Іg), які включають чисті інвестиції в основний капітал, амортизаційні відрахування та зміну запасів.

Чисті інвестиції складаються з видатків на нове будівництво (виробниче і житлове)

• Державні закупки (G) товарів і послуг, які охоплюють усі витрати держави на управління, оборону, освіту, охорону здоров’я, соціальне забезпечення, житлове господарство і комунальне обслуговування та інші потреби держави (видатки, пов’язані з державною заборгованістю, стихійними лихами та ін.).

 • Чистий експорт, як різниця між експортом та імпортом товарів і послуг(Xn). Це величина, на яку видатки іноземців на товари вітчизняного виробництва і послуги (експорт) перевищують видатки населення країни на товари іноземного виробництва (імпорт).

Таким чином, метод потоку витрат передбачає обчислення ВВП, як суми видатків усіх секторів економіки: сектору домашніх господарств, підприємницького сектора, державного сектору, а також міжнародного сектору.

ВВП=С+Іg+G+Xn

ВВП, визначений за методом потоку доходів, вимірюється як сума всіх доходів, одержаних від виробництва в даному році.

Ці доходи включають заробітну плату, відсоток, ренту, прибуток, а також розподіл коштів, не пов’язаних з виплатою доходів – амортизаційні відрахування та непрямі податки на бізнес.

У країнах з ринковою економікою більшу частину доходів становить заробітна плата найманих робітників.

Прибуток становить доход приватних власників засобів виробництва. Він включає: прибуток корпорацій і некорпорованих підприємств.

Прибуток корпорацій, у свою чергу, складається із податків (тобто доходу держави), дивідендів (тобто доходів власників цінних паперів) і нерозподіленого прибутку (тобто чистого заощадження корпорацій).

Ренту отримують власники земельних ділянок, а відсоток – власники грошового капіталу за надання його в кредит.

Амортизаційні відрахування, необхідні для заміщення елементів основного капіталу, що використовувалися в процесі виробництва, включають нормальне фізичне зношення, можливе моральне старіння і звичайні ушкодження чи втрати відтворюваних основних фондів.

Непрямі податки на бізнес – ті, якими обкладаються виробники у зв’язку з виробництвом, продажем, покупкою чи використанням товарів і послуг, що належать до виробничих затрат. Сюди включаються також акцизи, ліцензії і митні збори. Більш глибокий аналіз цих двох підходів до розрахунку ВВП дозволяє розкрити сутність, до якої вони обоє зводяться, а саме: ВВП може бути визначеним як шляхом складання всіх витрат на покупку усього обсягу виробленої в даному році продукції, так і шляхом складання всіх доходів, отриманих від її поточного виробництва.

Якщо уявити це у вигляді простого рівняння, то можна сказати, що обсяг всіх витрат дорівнює всім доходам. Але це не просто рівняння, а тотожність. Купівля, тобто витрата грошей і продаж, тобто отримання грошей, являють собою дві сторони однієї і тієї ж угоди. То, що витрачено споживачем на покупку блага, отримано у вигляді доходу тими, хто приймав участь у його виробництві. Обидва методи підрахунку ВВП виключають повторний рахунок, оскільки всі елементи розраховуються без вартості проміжних продуктів і тому потік товарів, з одного боку, і потік доходів, з іншого, повинні бути рівними.

Відзначимо, що розрахунки ВВП в СНР проводяться обома методами паралельно і незалежно один від одного. Після цього показники потоку товарів і потоку доходів балансуються за допомогою побудови загального балансу і ряду часткових балансів.

При розрахунку ВВП в СНР, щоб уникнути повторного (подвійного) рахунку, використовується показник доданої вартості.

 Додана вартість є ринкова вартість обсягу продукції, що вироблена фірмою, за винятком вартості проміжних продуктів, тобто вартості сировини, палива, енергії, матеріалів, що придбані нею у зовнішніх постачальників ресурсів, а також послуг виробничого характеру. Це різниця між виторгом фірми і вартістю придбаних нею матеріальних ресурсів.

 Іншими словами, економічний зміст доданої вартості полягає в тому, що вона відображає додаткову обробку, внесок вартості на кожній стадії виробництва кінцевої продукції.