Інфляція негативно відбивається на динаміці номінальної та реальної процентної ставки.

 Економісти називають банківський процент номінальною процентною ставкою, а збільшення купівельної спроможності особи, що заощаджує кошти – реальною процентною ставкою.

Якщо номінальну процентну ставку позначити через і, реальну процентну ставку – r , а інфляцію – π, то зв'язок між цими показниками матиме вигляд:

r = i- π,

тобто реальна процентна ставка є різницею між номінальною процентною ставкою та рівнем інфляції.

Це рівняння, записане у вигляді  і = r + π  має назву рівняння Фішера. Воно вказує на те, що номінальна процентна ставка може змінюватися під впливом двох причин: внаслідок зміни реальної процентної ставки або ж внаслідок зміни рівня інфляції.

У відповідності з рівнянням Фішера, збільшення рівня інфляції на 1% призводить до підвищення номінальної процентної ставки на 1%, Це співвідношення між рівнем інфляції і номінальною процентною ставкою має назву ефекту Фішера.

Коли позичальник і кредитор обумовлюють номінальну процентну ставку, вони не знають, яким насправді буде рівень інфляції. Тому розрізняють два види реальної процентної ставки:

• реальна процентна ставка, яку позичальник і кредитор очікують на момент укладання угоди, називається ex ante реальною процентною ставкою;(коли укладаємо договір)

• фактична реальна процентна ставка називається ex post реальною

процентною ставкою.(після того, як угода була укладена)

У випадку передбачуваної інфляції кредитори можуть скоригувати номінальні відсоткові ставки з тим, щоб забезпечити бажаний рівень реальної ставки. Але у випадку, коли інфляція непередбачувана, у відповідності з рівнянням Фішера, збільшення рівня інфляції призводить до підвищення номінальної процентної ставки, а не реальної, підриваються стимули до інвестування.

Як модифікується ефект Фішера, враховуючи відмінності між очікуваним і фактичним рівнем інфляції? Очевидно, що номінальна процентна ставка не може коригуватися на основі фактичного рівня інфляції, оскільки на момент запровадження цієї ставки він ще не відомий. Бона може змінюватися лише в залежності від очікуваного рівня інфляції (πe). Звідси, ефект Фішера точніше можна передати в такому вигляді:

i=r+πe

Крім вищезазначеного, інфляція чинить вплив на загальний обсяг національного виробництва. Проте вплив цей неоднозначний.

 По-перше, помірна інфляція супроводжується зростанням обсягу національного виробництва, а по-друге, якщо розвивається інфляція витрат, то обсяг виробництва і зайнятість скорочується, а безробіття зростає. Тобто інфляція може поєднуватися і з вищим, і з нижчим обсягом виробництва. Якщо ж мова йде про гіперінфляцію, то результат однозначний – падіння обсягів національного виробництва та зайнятості.

Також необхідно згадати і про психологічне напруження та стреси, що їх завдає інфляція населенню, яке перебуває в стані невдоволення та дискомфорту. Це також можна віднести до втрат від інфляції.