Ми розглянули безробіття як форму прояву макроекономічної нестабільності.

Інфляція є також могутнім дестабілізуючим чинником. Збільшення грошової маси державою часто відбувається вищими темпами, ніж темпи зростання обсягу

 товарної маси та послуг, тому інфляція стає постійним явищем у всіх країнах. Інфляція – (лат.inflatio – вздуття) – заповнення сфери обігу грошовими знаками понад справжню потребу національного господарства.

ІНФЛЯЦІЯ – це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.

Під час інфляції паперові гроші знецінюються відносно:

1) золота (внаслідок підвищується ринкова ціна золота);

 2) товарів (зростають ціни товарів);

3) іноземних валют (знижується курс національної валюті щодо іноземних грошових одиниць).

Насправді інфляція є результатом порушення економічної рівноваги, яка зумовлена комплексом причин:

Порушення пропорцій суспільного виробництва.

2. Надмірна емісія паперових грошей (національний банк друкує занадто багато грошей).

 3. Дефіцит державного бюджету (перевищення витрат держави над її доходами).

4. Мілітаризація економіки (відволікає значну частину ресурсів в оборонну промисловість, призводить до недовиробництва товарів споживання, створює їх дефіцит).

5. Значне зростання внутрішнього і зовнішнього боргу.

6. Кризові явища у фінансово-кредитній системі (надмірний обсяг кредитів).

7. Монополізація виробництва (фіскальна політика держави – зростання ставок податків і збільшення їх кількості, зменшення швидкості обігу грошей, збільшення податкового тягаря на товаровиробників).

8. Зовнішньоекономічні фактори (загострення конкуренції на світових ринках).