Тема 19. ВИДИ ТУРИСТИЧНИХ ФОРМАЛЬНОСТЕЙ ТА УМОВИ ЇХ ВИКОНАННЯ. ПАСПОРТНО-ВІЗОВІ ФОРМАЛЬНОСТІ

Закордонний паспорт - це офіційний документ, що засвідчує
громадянство і особистість людини, що виїжджає за кордон. Він видається
компетентними органами держави і служить підтвердженням того, що його
власник є громадянином даної держави (громадянином, якщо ця держава є
республікою, або - підданим, якщо ця держава є монархією). Необхідно
відзначити, що з самого початку і аж до теперішнього часу видача
закордонних паспортів переслідувала насамперед мету контролю за виїздом
за кордон громадян даної країни. В регламентують урядових документах
вказувалося, що «Нікому не дозволяється виїжджати з країни без паспорта»
Це і донині - основна функція закордонного паспорта. Наприклад, в рамках
розробленої Єдиної системи комп'ютерного контролю ЄС, США та Канади за
пересуванням своїх та іноземних громадян це обумовлено окремо.

В Україні існують декілька типів паспортів особи:

-        загальний внутрішній паспорт громадянина України;
- загальний паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
- дипломатичні та службові паспорти для працівників МЗС та уряду;
-      посвідчення особи моряка.

Крім звичайних закордонних паспортів тієї чи іншої держави в
міжнародних поїздках (як правило, не по лінії туристських організацій)
можуть в окремо обумовлених випадках використовуватися також такі
документи:
- посвідчення особистості іноземця або особи без громадянства, видане
державними властями іноземному громадянинові, постійно проживає на
даній території;
- дипломатичні,консульські, службові паспорти;
- сімейні паспорти чоловіка і дружину з дітьми;
- посвідчення особистості дитини;
- посвідчення «Лессі-Пассе», що видається службовцям установ ООН, а
також ряду службовців інших міжнародних організацій (Міжнародний
Червоний Хрест, НАТО та ін.). У пресі з’являються повідомлення про різні
документи, які нібито дають можливість вільно подорожувати світом. Про
них варто розповісти детальніше.

Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Відповідно до пункту 2.5 «Порядку оформлення і видачі
дипломатичними представництвами та консульськими установами України
паспорта громадянина України для виїзду за кордон» громадянам України,
які постійно проживають за кордоном (отримали дозвіл компетентних органів
України на виїзд або залишення на постійне проживання за кордоном), під
час їх перебування на території України паспорт може бути оформлено
Департаментом консульської служби МЗС України за обґрунтованим
клопотанням у разі:
- утрати паспорта під час перебування в Україні;
- установлення неточностей у внесеній до паспорта інформації;
- досягнення особою 16-річного віку;
- закінчення строку дії паспорта та неможливості його продовження;
- непридатності паспорта для подальшого використання;
- відсутності в паспорті вільних сторінок для проставлення віз та інших
відміток.

Клопотання стосовно оформлення паспорта громадянина України для
виїзду за кордон розглядається відділом паспортної роботи ДКС МЗС
України за умови особистого надання заявником наступних документів:
1. заява-анкета встановленого зразка:
- зразок заяви-анкети для заповнення від руки (приклад заповнення);
- зразок заяви-анкети для заповнення на комп’ютері (приклад
заповнення);
2. документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство
України та наявність дозволу компетентних органів України на виїзд на
постійне проживання за кордон (за їх відсутності згадана інформація буде
встановлена шляхом направлення відповідних запитів до компетентних
органів України);
3. свідоцтво про народження (після прийняття документів повертається,
до заяви-анкети додається його копія);
4. у разі переміни особою імені додається відповідний документ щодо
підтвердження цієї зміни: свідоцтво про укладання шлюбу, свідоцтво про
розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, свідоцтво про
переміну імені, тощо (після прийняття документів повертається, до заяви-
анкети додається його копія);
5. дві кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см та 10 х 15 см (див.
вимоги до фотокарток);
6. квитанції про сплату консульського збору та державного мита або
документ, що підтверджує право на звільнення повністю або частково від їх
сплати відповідно до законодавства України;
7. постанова слідчого про відмову у порушенні кримінальної справи або
постанова слідчого про порушення кримінальної справи у зв’язку із втратою
паспорта (подається лише у разі втрати паспорта).
Документи про реєстрацію акта цивільного стану, видані
компетентними органами іноземних держав, подаються легалізованими (якщо
інше не передбачено чинними міжнародними договорами України) разом із
перекладом українською мовою.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок виїзду з України
та в’їзду в Україну громадян України», продовження терміну дії паспорта
провадиться у порядку, встановленому для його оформлення.
Внесення відомостей про дитину (у тому числі вклеювання фото
дитини) до паспорта громадянина України для виїзду за кордон
Клопотання стосовно внесення відомостей про дитину (у тому числі
вклеювання фото дитини) до паспорта громадянина України для виїзду за
кордон може бути розглянуто відділом паспортної роботи ДКС МЗС України
за умови надання особисто наступних документів:
1. заява-анкета встановленого зразка:
- зразок заяви-анкети для заповнення від руки (приклад заповнення);
- зразок заяви-анкети для заповнення на комп’ютері (приклад
заповнення);
2. свідоцтво про народження дитини (після прийняття документів
повертається, до заяви-анкети додається його копія);
3. довідка про реєстрацію дитини громадянином України - для дітей,
які народилися після 1 березня 2001 року за кордоном (після прийняття
документів повертається, до заяви-анкети додається її копія);
4. дві кольорові фотокартки розміром 2,5 х 3,5 сантиметра для дітей
віком від 5 до 16 років (див. вимоги до фотокарток);
5. квитанції про сплату консульського збору.
Документи про реєстрацію акта цивільного стану (свідоцтво про
народження дитини), видані компетентними органами іноземних держав,
подаються легалізованими разом із перекладом українською мовою (якщо
інше не передбачено чинними міжнародними договорами України).
За оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон у
звичайному порядку (строк розгляду клопотання становить до 1 місяця)
справляється державне мито у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян, а також консульський збір за розгляд заяви з клопотанням
про вчинення паспортної дії у розмірі 2 неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян.

За оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон у
терміновому порядку (строк розгляду клопотання становить до 10 робочих
днів) ставка державного мита збільшується на 100 відсотків.
У разі необхідності здійснення запитів до компетентних органів, термін
оформлення паспорта подовжується на термін, необхідний для отримання
відповіді компетентних органів України, але не може перевищувати три
місяці (пункт 2.19 «Порядку оформлення і видачі дипломатичними
представництвами та консульськими установами України паспорта
громадянина України для виїзду за кордон»).

 4. Класифікація віз та встановлення візового (безвізового) режиму в’їзду до країни.

Як правило, в’їзд в країну перебування потребує отримання візи. Віза - це спеціальний дозвіл іноземного уряду на в’їзд-виїзд, проживання або транзитний проїзд через територію даної держави. Дозвіл може бути проставлено в паспорті, або являти собою окремий документ (Групова туристська віза).

Візи бувають:

- одноразові й багаторазові, індивідуальні та групові;

- студентські;

- в’їзні;

- транзитні;

- виїзні, шенгенські та ін.

В 1995 р. в семи європейських країнах вступила в дію Шенгенська угода, у прикордонний контроль на внутрішніх кордонах: Бельгії, Нідерландів, Люксембургу, Німеччини, Франції, Іспанії та Португалії. Пізніше приєдналася Греція. Є два типу шенгенських віз:

- єдина шенгенська віза, видається на термін до 3-х місяців і дає право безперешкодно пересуватися на території країн, які уклали Шенгенську угоду;

- національна в’їзна віза на термін понад 3-х місяців.

Візовий режим - це умови та правила для отримання візи і певний порядок перетину державного кордону, що встановлений державою, як в односторонньому порядку, так і на підставі домовленостей між державами.

Існують різні типи візових режимів: загальний, дипломатичний, приватний, транзитний.

При загальному візовому режимі, для всіх громадян певної країни застосовуються однакові правила для перетину кордонів тієї чи іншої країни.

Для дипломатичного візового режиму, визначаються особливі правила або винятки щодо дипломатів, делегацій та осіб, які їх супроводжують.

При приватному візовому режимі, встановлюються певні правила (в основному заборони) на перетин кордонів певній особі або особам за якою-небудь ознакою або без неї поіменно.

Візовий режим може бути як тимчасовим, введеним в результаті яких суб’єктивних факторів (проведення спортивних чемпіонатів, зустріч глав багатьох держав), так і постійним.

Безвізовий режим- це режим взаємин між країнами, при якому громадянам цих держав не потрібне отримання візи для в’їзду на їх територію. Безвізовий режим може встановлюватися як в односторонньому порядку, так і в порядку взаємності (за двосторонньою або багатосторонньою угодою, наприклад, Шенгенська зона). Іноді при цьому можливе обмеження за типами паспортів (наприклад безвізовий режим для власників дипломатичних паспортів).

Паспортно-візові формальності визначаються в Україні рядом законодавчих актів та нормативно-розпорядчих документів, які встановлюють правила виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України, а також правила в’їзду до України, виїзду з України та перебування на її території іноземних громадян.

Конституція України (ст. 33) проголошує: «Кожному, хто на законних підставах перебував на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, що встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права у будь-який час повернутися в Україну»

Ст. 25 Конституції стверджує: «Україна гарантує піклування та захист

своїм громадянам, які перебувають за її межами».

Режим державного кордону України встановлюється Законом України «Про державний кордон України» від 4.11.1991 р. (розділ II). Згідно цього Закону: «Особи, транспортні засоби, вантажі та інше майно, що перетинають державний кордон України, підлягають прикордонному та митному контролю. У відповідних випадках здійснюється також санітарно-карантинний, ветеринарний та фітосанітарний контроль, контроль за вивезенням з території України культурних цінностей та інший контроль. Контроль організується і здійснюється у встановленому актами законодавства України порядку» (ст. 11).  “У пунктах пропуску через державний кордон України створюються КПП прикордонних військ, митні та інші установи, що здійснюють контроль на державному кордоні” (ст. 9).

Паспортно-візові формальності для громадян України встановлюються

актами законодавства України та нормативно-розпорядчими документами,

серед яких передусім слід назвати:

Закон України “Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України” від 21.01.1994 р.;

“Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон”. Затверджено Указом Президента України від 28.10.1993р. №491/93;

“Правила оформлення та видачі паспортів громадянина України для

виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та

вилучення”. Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від

31.03.1995 р.№ 231;

“Правила перетинання державного кордону громадянами України”. Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995р. №57;

“Інструкцію про порядок оформлення та видачі паспортів громадянина України і проїзних документів дитини для виїзду за кордон”. Затверджено наказом

МВС України від 2 липня 1996 р. № 459.

Питаннями паспортно-реєстраційної роботи в системі МВС відають управління та відділи паспортної, реєстраційної та міграційної роботи територіальних

органів внутрішніх справ (У (В) ПР і МР).

Основний документ, на підставі якого громадяни України перетинають її державний кордон, це паспорт громадянина України для виїзду за кордон,

оформлений згідно вимог нормативних актів. Він має також назву

загальногромадянського закордонного паспорту (ЗЗП). Громадяни можуть отримати

ЗЗП у відділах внутрішніх справ за місцем проживання. Він оформляється терміном на 10 років з можливістю продовження терміну дії ще на 10 років. За видачу та продовження строку дії паспорта сплачується державне мито, розмір якого згідно Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. № 7- 93 “Про державне мито” складає 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Для отримання ЗЗП громадянин подає до паспортної служби органу внутрішніх справ за місцем постійного проживання в Україні заповнену заяву-анкету встановленої форми, паспорт громадянина України, 3-4 фото розміром 3,5 х 4,5 і квитанцію про сплату державного мита та збору за послуги. Учні, студенти та особи, що працюють за контрактом, які в зв’язку з цими обставинами виїхали з місця постійного проживання в Україні, звертаються із заявою за місцем навчання або роботи, а громадяни, що

постійно проживають або довгий строк перебувають за кордоном, - до консульських

установ України в країні перебування. Від чоловіків, віком від 17 до 25 років, які підлягають призову на строкову військову службу, вимагається довідка з військкомату про можливість виїзду за кордон або військовий квиток. При необхідності вписати в паспорт дитину додатково надаються оригінал і копія свідоцтва про народження та фото дитини (для дітей віком понад 7 років). Після розгляду заяви органами внутрішніх справ у термін від 10 днів до 3 місяців заявникові видається паспорт громадянина України для виїзду за кордон. В окремих випадках (терміновий від’їзд на

лікування, супровід тяжко хворого або смерть родича, що проживає за кордоном) термін розгляду може бути скорочено до трьох днів. Громадянину може бути відмовлено у видачі паспорта у передбачених законом випадках, а саме:

- якщо він володіє державною таємницею;

- має невиконані обов’язки перед державою або громадянами;

- перебуває під слідством;

- осуджений і відбуває покарання або уникає покарання;

- повідомив про себе невірні відомості;

- підлягає призову до армії;

- є небезпечним членом суспільства.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.1993р. № 1086

“Про першочергові заходи про забезпечення видання паспортів громадянам

України” оформлення закордонних паспортів для громадян дозволено туристичним

фірмам при умові наявності в них відповідної ліцензії. Для її отримання фірма звертається з заявою до органів держадміністрації за погодженням з органами внутрішніх справ України. У статуті турфірми повинно бути зазначено посередницьку діяльність, вона повинна мати відповідну матеріально-технічну базу - окреме приміщення, охоронну сигналізацію, сейф тощо. Турфірмою призначається відповідальна особа, яка представляє фірму в У(В)ПР і МР, відповідає за правильність оформлення документів, а також - особа, що має замінити відповідального представника в разі його відсутності. їх прізвища вказуються у дозволах У(В)ПРіМР

Порядок приймання органами внутрішніх справ документів від

суб’єктів підприємницької діяльності на оформлення та перереєстрацію паспортів громадян України для виїзду за кордон затверджено наказом МВС України від 16 лютого 1994 р. № 78.

Для дітей віком до 18 років замість ЗЗП оформляється проїзний документ дитини. Для його отримання до паспортної служби ОВС надається нотаріально завірений дозвіл обох батьків, свідоцтво про народження дитини - оригінал і ксерокопія, 2 фото 3,5 х 4,5, паспорт одного з батьків. Якщо у дитини немає одного з батьків, до документів долучається відповідна довідка (про смерть одного з батьків або про статус матері-одиночки тощо). За видачу проїзного документу дитини державне мито не сплачується. Крім того, самостійний виїзд за кордон дитини, яка не досягла 18-річного віку, вимагає нотаріально завіреної згоди батьків (законних представників). При відсутності згоди одного з батьків виїзд дитини за кордон може бути дозволений за рішенням суду. Проїзний документ дитини має термін дії 3 роки.

Громадянину до 18 років може бути виданий ЗЗП у випадку виїзду за кордон з метою навчання на довгий термін (засвідчується ксерокопією запрошення на навчання за кордон) або якщо це молода жінка чи чоловік, що перебуває у шлюбі (пред’являється свідоцтво про шлюб). Крім загальногромадянського закордонного в Україні існують також такі види закордонних паспортів, як службовий і дипломатичний, а також

посвідчення особи (паспорт) моряка або члена екіпажу повітряного судна та посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон. Згідно Указу Президента України “Питання видання дипломатичних і службових паспортів України” від 5.06.1995 р. № 424/95 такі паспорти видаються МЗС України. Службовий паспорт видається на основі листа від організації, реєструється в МЗС, зберігається в організації або в МЗС. Службовий паспорт може бути видано на термін відрядження - у такому випадку обов’язковою є наявність службового запрошення. Після закінчення терміну відрядження паспорт повертається до МЗС. У службовому паспорті проставляються виїзні візи 2,- 3,- 5,- або багатократні із зазначенням конкретної країни чи без цього, завірені печаткою МЗС України. Дипломатичні паспорти видаються працівникам дипломатичного корпусу та членам їх сімей.

Правила та порядок оформлення і видачі посвідчень особи без громадянства

для виїзду за кордон визначаються МВС на підставі “Положення про посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1995р.№610. Посвідчення оформляється особам без громадянства, які досягли 16-річного віку і постійно проживають в Україні, за їх особистим звертанням (звертанням їх законних представників) до паспортної служби органу внутрішніх справ за місцем проживання, У виняткових випадках -за наявності вимог держави, до якої здійснюється виїзд, чи вимог міжнародної організації, для участі в заходах якої здійснюється виїзд - посвідчення може бути оформлене до

досягнення особою без громадянства 16-річного віку.

Для деяких категорій громадян України - мешканців прикордонних областей - встановлено спрощений режим перетинання державного кордону У країни - по спеціальних вкладках до національного внутрішнього паспорту. Паспорт (або відповідні посвідчення для громадян України) є єдиним документом, що дає право безвізового повернення в Україну. У випадку втрати паспорта громадянином України під час перебування за кордоном консульськими установами України на території країни перебування йому оформляється посвідчення особи для повернення в Україну. Згідно “Положення про посвідчення особи на повернення в Україну”, затвердженого

постановою Кабінету Міністрів України від 12.08,1994 р. № 553, підставою для отримання такого посвідчення є особиста заява громадянина України. Воно видається тільки після підтвердження особи й громадянства компетентними органами за місцем постійного проживання заявителя в Україні. Крім того, згідно “Правил оформлення та видачі консульськими установами України паспортів громадян України для виїзду за кордон, посвідчень на повернення в Україну та проїзних документів дитини”, затверджених

наказом МЗС України від 1 липня 1997 р. № 93, до заяви слід додати довідку

від місцевих органів поліції про втрату паспорту, а у деяких випадках вимагається

письмове підтвердження керівника туристичної групи чи делегації,

членом якої є ця особа.

Для виїзду за кордон громадянин України повинен також отримати візу

країни призначення, якщо між цією країною та Україною відповідними

угодами не встановлено безвізовий режим подорожей. У відповідності з

міжнародними угодами України та правонаступництвом за міжнародними

зобов’язаннями колишнього СРСР на 1 липня 2000 р. безвізовий режим

подорожей для громадян України встановлено з країнами СНД, крім Туркме-

ністану (з серпня 1999 р. шляхом обміну нотами між Україною та Туркме-

ністаном запроваджено візовий режим поїздок для громадян обох держав), а

також з такими країнами, як Польща, Румунія, Угорщина, Югославія (крім

Хорватії та Словенії"), Монголія, Куба. Безвізовий режим подорожей дозволяється

при наявності у подорожуючих документа, що засвідчує мету подорожі,

й підтвердження приймаючої організації про готовність до прийому.

Іноді вимагається наявність певної суми валюти, що визначається імміграційними

службами країни в’їзду як прожитковий мінімум.

Керуючись інтересами внутрішньої та зовнішньої політики, держави

можуть змінювати безвізовий режим подорожей на візовий чи навпаки. Так,

наприклад, Чехія та Словаччина розірвали з Україною угоди про безвізовий

режим подорожей і запровадили візовий, що вступив у силу в червні 2000 р. З

2001 року запроваджений візовий режим в’їзду до Болгарії. Візовий режим

планують запровадити також Польща (з 2003 року) та Угорщина (термін поки

що не визначений). На початок 2002 р. подорож громадян України до

більшості країн світу стала можливою тільки за умови отримання візи.

В’їзд (виїзд) іноземців в Україну регулюється Законом України про

правовий статус іноземців та осіб без громадянства від 4 лютого 1994 року,

Правилами в’їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного

проїзду через її територію (постанова Кабінету Міністрів від 29 грудня 1995

року №1074) та Правилами оформлення візових документів для в’їзду в

Україну (постанова Кабінету Міністрів від 20 лютого 1999 року №227).

Іноземці в’їжджають (виїжджають) в Україну через пункти пропуску на

державному кордоні за національним паспортом і у разі наявності візи, якщо

інший порядок в’їзду не встановлено законодавством України.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на

підставі дозволу відповідного центру зайнятості на працевлаштування на

визначений термін, а також іноземці та особи без громадянства, які

навчаються у навчальних закладах України не менш як протягом одного року

мають право в'їжджати в Україну по дійсним паспортним документам з

відповідними відмітками органів внутрішніх справ України.

Під час тимчасового перебування в Україні іноземці або особи без

громадянства, які прибули в Україну не мають права змінювати статус

перебування на будь-який інший та звертатися за дозволом на постійне

проживання в Україні.

З 1 липня 2001 року згідно з Указом Президента України «Про

додаткові заходи щодо реалізації права людини на свободу пересування і

вільний вибір місця проживання» №435 від 15.06.01 реєстрація іноземців, які

в установленому порядку в’їжджають в Україну, та їх паспортних документів

здійснюється тільки в пунктах пропуску через державний кордон України

органами Державної прикордонної служби України. Подальша реєстрація

іноземців, які на законних підставах тимчасово перебувають на території

України, та їх паспортних документів в органах внутрішніх справ не

провадиться.

Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на законній

підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним

документом, зареєстрованим у порядку, встановленому цими Правилами.

Паспортний документ подається іноземцем та особою без громадянства

для реєстрації у пункті пропуску через державний кордон посадовій особі

Державної прикордонної служби. Реєстрація проводиться на період

короткотермінового перебування — для іноземців та осіб без громадянства з

держав з візовим порядком в'їзду на період дії візи, але не більш як 90 днів,

якщо інший термін не визначено міжнародними угодами; для іноземців та

осіб без громадянства з держав з безвізовим порядком в'їзду - на термін не

більш як 90 днів протягом 180 днів, якщо інший термін не визначено

міжнародними угодами; після вступу України до Світової організації торгівлі

- для іноземців та осіб без громадянства з держав-членів Світової організації

торгівлі - на термін не більш як 180 днів протягом року. Іноземці та особи без

громадянства можуть звільнятися від реєстрації паспортного документа на

підставі відповідного міжнародного договору України на умовах взаємності.

Реєстрація іноземців, які в'їжджають в Україну на постійне проживання,

навчання, стажування та роботу буде здійснюватись органами внутрішніх

справ у встановленому порядку.

У випадку втрати на території України національного паспорта

іноземець повинен повідомити організацію, що його приймає, та орган

внутрішніх справ, який на прохання громадянина видає йому про це довідку.

Після отримання у дипломатичному представництві чи консульській установі

своєї країни національного паспорту на підставі особистої заяви іноземця та

клопотання організації, що його приймає, органом внутрішніх справ

вирішується питання про видачу візи на виїзд з України або реєстрацію

національного паспорта іноземця.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 року

N910 та постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.01 N0.1259

іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні чи

перебувають в Україні з метою працевлаштування на підставі Центру

зайнятості або навчаються у вищих закладах освіти України, в'їжджають в

Україну та виїжджають з України за паспортними документами з

відповідними відмітками та посвідками на проживання.

Транзитний проїзд іноземців через територію України дозволяється за

наявності у них транзитної української візи, візи країни призначення,

проїзних квитків або інших документів, що підтверджують транзитний

характер поїздки.

Громадяни держав, з якими Україною укладено міжнародні угоди про

безвізові поїздки громадян, в'їжджають в Україну та виїжджають з України

без віз по документам, дійсним для виїзду за кордон, у разі наявності

страхового полісу та належним чином оформленого запрошення (в оригіналі)

від юридичних чи фізичних осіб в Україні, якщо інше не передбачено

міжнародними договорами України. Для громадян Росії та Білорусі, згідно з

укладеними Угодами, діє безвізовий режим в'їзду в Україну та виїзду з

України по документам, що посвідчують особу та підтверджують

громадянство.