Тема 21. СТРАХУВАННЯ В ТУРИЗМІ

Медичне страхування традиційно поділяється на два види:

♦   страхування витрат на лікування;

♦   страхування непрямих витрат, пов'язаних із захворюван­ням (санаторно-курортне лікування, протезування, втра­та в заробітній платі у зв'язку із захворюванням, додат­кове харчування, послуги доглядальниці і т.д.).

Ціна страхування може залежати від віку застрахованого, його професії, місця проживання (місто, село), від передбаче­них договором страхування ризиків. Основна особливість стра­хування - передстрахове обстеження здоров'я застрахованого з метою розрахунку адекватної виплатам ціни страхування.

Медичне страхування може здійснюватися в обов'язковій і добровільній формах. Розходження між ними ілюструє табл. 2. В обов'язковій формі медичне страхування складає основу організації охорони здоров'я більшості розвинутих країн світу.

В Україні медичне страхування в обов'язковій формі не проводиться, хоча Закон «Про страхування» і передбачає цей вид страхування як обов'язковий. У напрямі введення обов'яз­кового медичного страхування в Україні зроблені певні кроки, а саме: розроблений проект Закону, створена національна служ­ба Асістанс. Однак поки що вона стосується тільки громадян, які тимчасово в'їжджають у країну.

Що стосується добровільної форми, то таке страхування проводиться нині багатьма страховими компаніями за власни­ми правилами, обумовленими договорами з лікувальними зак­ладами, які уклали страхові компанії.

Основні труднощі для українських страхових компаній при проведенні добровільного медичного страхування:

♦    необхідність укладення договору страхування з лікуваль­ним покладом;

♦    складність визначення ціни страхування;

♦    висока його вартість для основної маси населення;

♦    менталітет громадян, які звикли одержувати безкоштов­ну медичну допомогу.

Медичне страхування є обов'язковим для туристів відповід­но до Закону України «Про туризм». Оскільки в Україні медич­не страхування в обов'язковій формі не проводиться, то не існує й спеціальних правил медичного страхування для туристів. Тому туристичні підприємства, укладаючи договори зі страховими компаніями, вільні вибирати правила добровільного медичного страхування, надані різними страховими компаніями.

Наведемо найбільш типові правила медичного страхування, які пропонуються провідними страховиками України.

Правила добровільного медичного страхування

Об'єкт страхування: майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані зі здоров'ям і працездатністю застрахованої особи по відшкодуванню збитків і витрат, спри­чинених погіршенням здоров'я, а також з одержанням медич­ної допомоги і медичних послуг.

Як правило, цьому виду страхування не підлягають особи, які мають інвалідність 1-ї чи 2-ї груп, особи старше 75 років, а також непрацездатні.

Страхувальники: юридичні і фізичні особи.

Страховий випадок: звернення застрахованої особи під час дії договору страхування в медичний заклад з метою одержан­ня консультативно-діагностичної, лікувально-оперативної, пре­вентивно-профілактичної або іншої медичної допомоги, що вимагає надання медичних послуг у межах переліку, передба­ченого програмою страхування, при погіршенні стану здоров'я, гострому захворюванні, загостренні хронічного захворювання і нещасних випадках.

Орієнтовні страхові тарифи наведені в табл. 5.3.

При укладенні договорів добровільного медичного страху­вання з юридичними особами можуть застосовуватися знижки. На такі знижки цілком може розраховувати туристичне підприє­мство, що укладає договори страхування туристичних груп.

При страхуванні осіб, які страждають на хронічні захворю­вання, до страхового тарифу може застосовуватися підвищу­вальний коефіцієнт у межах від 1 до 5.

Таблиця 3.

Страховий тариф (середній)

Страхова сума визначається відповідно до рівня наданих медичних послуг, програмами медичного страхування, серед яких туристичне підприємство може вибрати у відповідності зі специфікою туристичної діяльності. Нижче наведені популярні програми медичного страхування в Україні.

Програма „Амбулаторно-поліклінічне лікування", у рамках якої страховик гарантує оплату медичної допомоги і медичних послуг, наданих застрахованій особі при амбулаторно-пол­іклінічному лікуванні, у тому числі при лікуванні в умовах ден­ного стаціонару.

Програма „Стаціонарне лікування", у рамках якої страхо­вик гарантує оплату медичної допомоги і медичних послуг, наданих застрахованій особі при стаціонарному лікуванні у відділеннях загального профілю і спеціалізованих відділеннях.

Програма „Швидка медична допомога", у рамках якої стра­ховик гарантує оплату медичної допомоги, яка була надана за­страхованій особі загальнопрофільними чи спеціалізованими бригадами швидкої допомоги.

Програма „Педіатрична допомога", у рамках якої страховик гарантує оплату медичної допомоги і медичних послуг, що надається дітям у віці до 14 років на умовах обраної програми страхування.

Програма „Стоматологічна допомога", у рамках якої стра­ховик гарантує оплату вартості спеціалізованої поточної (тера­певтичної) і цілодобової невідкладної (хірургічної) стоматолог­ічної допомоги.

Програма „Невідкладна допомога", у рамках якої страхо­вик гарантує оплату винятково невідкладної допомоги при го­строму захворюванні; загостренні хронічного, захворювання з наявністю симптомів, що загрожують життю застрахованої осо­би, і при одержанні травми внаслідок нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, з приводу настання яких про­водилося лікування цієї особи в період її перебування в поїздці по території України.

Програма „Додаткове медичне страхування", у рамках якої страховик гарантує оплату медичної допомоги і послуги, внас­лідок раптового захворювання або нещасного випадку, що став­ся із застрахованою особою, з приводу настання яких прово­дилося лікування цієї особи в період її перебування за кордоном, і яка мала потребу в продовженні лікування після покінчення закордонної поїздки і поверненні в Україну. Про­ведення додаткового медичного лікування здійснюється в ме­дичних закладах, що визначаються страховиком або за його згодою.

Страхове відшкодування не виплачується у разі:

ü здійснення страхувальником (застрахованою особою) навмисних чи неправомірних дій, що призвели до настан­ня страхового випадку;

ü навмисного заподіяння страхувальником (застрахованою особою) собі тілесних ушкоджень, у тому числі під впли­вом дій третіх осіб;

ü здійснення спадкоємцем навмисного злочину, що призве­ло до настання страхового випадку у відношенні до заст­рахованої особи.

Перелік документів, необхідних для одержання страхо­вого відшкодування. При зверненні до медичного закладу з переліку, визначеного договором страхування, застрахована особа повинна пред'явити такі документи:

♦   оригінал договору страхування (страховий поліс);

♦   документ, що засвідчує особу, одержувача страхової вип­лати;

♦   медичну картку, картку з історії хвороби, довідку з медич­ного закладу за місцем проживання;

♦   інші документи на вимогу страховика, що визначені в договорі страхування.

У разі звернення до медичного закладу, що не входить до переліку лікувальних закладів, з якими страховик має договірні відносини, застрахована особа самостійно оплачує вартість ме­дичних послуг, а потім подає страховику заяву на страхову виплату (якщо таке передбачено договором страхування).

У разі необхідності одержання екстрених послуг застрахо­вана особа або третя особа, яка представляє її інтереси, не­відкладних негайно, як тільки з'явиться можливість, зв'язатися із сервісною компанією за телефонами, зазначеними в страхо­вому полісі і повідомити таку інформацію:

♦   прізвище та ім'я застрахованої особи, номер страхового полісу і/або ідентифікаційної картки;

♦   обставини страхового випадку і характер необхідної до­помоги;

♦ своє місцезнаходження і номер контактного телефону.
При настанні в період перебування (за кордоном або на

території України, залежно від того, що зазначено в договорі страхування) погіршення здоров'я застрахованої особи внаслі­док раптового захворювання або нещасного випадку, зазначе­не особа повинна звернутися в сервісну компанію для одержан­ня медичної допомоги у визначених нею медичних закладах.