Лекція № 5. Практичне застосування екологічної етики

Екологічна етика проти економіки

Можливі наступні альтернативи збереження біорізноманіття.

1.      Вирахування економічно високої цінності біорізноманіття (розрахунки відразу змусять місцеві влади поліпшити охорону природи?)

2.      Морально-етичне виховання.

Є наступні позиції економістів в охороні біорізноманіття і дикої природи:

1.      Економічні (оцінка цінності об’єктів охорони).

2.      Антропоцентричні (оцінка з позицій людини).

 Охорона природи і раціональне природокористування

 Раціональне природокористування є одержання більшого еко номічного зиску для більшого числа людей протягом більшого часу. У цьому випадку економічний підрахунок доречний. Охорона природи – захист природи заради неї самої (моральний аспект). Заповідна справа – це завжди збиткова "галузь". Важливість її, як правило, доводиться не з погляду економіки, а з культурних, патріотичних, політичних, релігійних, етичних і інших позицій.

 Обмеження і недоліки економічного методу оцінки природи

 Сучасна економіка націлює на те, що людина важливіша за природу і природа існує лише для неї.

Економічна система є лише частиною загальної складної соціо- біогеосистеми. Тому повна економічна оцінка діяльності людини навіть теоретично неможлива. В області екології деякі вчинки, економічні витрати на які більші, ніж вигода, можуть бути морально правильними, і навпаки, деякі вчинки, економічна вигода яких більше ніж витрати, можуть бути морально неправильними. Звідси економічний підхід, що прагне до переваги вигоди над витратами, і не враховує етичні обмеження, може мати негативні моральні наслідки.

Існує проблема одномірності, спрощеності і частковості економічного підходу. Неможливо і невиправдано оцінити всі нематеріальні цінності, вигоди і витрати в розмірному грошовому еквіваленті. Економічний підхід оцінює корисність природного об’єкта тільки для людини, але не для інших видів чи істот усієї екосистеми Землі Економічний підхід ігнорує благополуччя екосистем, інших видів і особин, а також майбутніх поколінь людей. Екологічна етика проти аматорського полювання. Аматорське полювання вигідне людині з погляду розваги, але невигідне для тварин і неправильне з погляду етики. Воно порушує права тварин на життя, на захист від страждань з вини людини, на достоїнство. Майбутнє аматорського полювання залежить від того, на чию сторону встане більшість громадян, і чиї доводи вони будуть вважати більш переконливими – прихильників чи супротивників аматорського полювання. Щодо цього питання в Україні в 2000 p. проведені за замовленням соціологічні дослідження: опитано 1200 чоловік. 50 % опитаних висловилося проти аматорського полю- вання, 29,5 % – підтримало аматорське полювання, 20,5 % – не змогли відповісти.

Проблеми при оцінці етичності полювання

1.      Полювання у народів (алеути, індіанці, австралійські аборигени й ін.), для яких полювання є найважливішим засобом до існування

2.      Незрозумілою є відповідь на філософське питання – якщо всі живі істоти з метою підтримки свого життя мають право забрати життя іншої істоти, то чому такого ж права потрібно позбавляти людину?

3.    Відмовляючись убивати заради їжі диких тварин, за логікою речей людина повинна також відмовитися від убивства сільськогосподарських тварин (свиней, корів і ін.). Як альтернатива – вегетаріанство?

Ми бачимо такі основні шляхи популяризації екологічної етики:

1.   Впровадження ідей екологічної етики в групи активістів.

2.      Розробка і введення курсів екологічної етики в шкільні і вишівські програми, підготовка фахівців з екологічної етики.Варто привертати увагу до екологічної етики в межах самої біології, екології, проводити секції екологічної етики на різних природоохоронних конференціях.

3.    Засновувати регіональні бібліотеки і загальнодоступні сайти в Інтернеті з екологічної етики.

4.   Досліджувати і використовувати роль святих природних місць, народних екологічних традицій у розвитку екологічної етики.

5.    Залучати до поширення ідей екологічної етики представників різних релігійних конфесій, культурних лідерів і активістів цивільних рухів.

6.   Створювати організації, що займаються екологічною етикою.

7.     Включити питання екологічної етики в політичний аналіз і політичні діалоги.

8.      Розвивати співробітництво експертів з екологічної етики з людьми, що приймають рішення, проводити екоетичний аналіз прий- нятих рішень.

9.        Проведення в життя принципів і ідей екологічної етики може стати одним з важливих завдань екологічного громадського руху.