Лекція № 5. Практичне застосування екологічної етики

Основні види екофільних традицій:

1.      Утилітарні, групуються на одержанні прямої користі людині (її здоров’ю, благополуччю, господарству і т. д.)

2.      Релігійні, групуються на поклонінні духам, тотемам, боже- ствам, пов’язані з ім’ям Христа, Аллаха, Святої Діви Марії і т. д.

3.      Екологічні, групуються на традиційних екологічних знаннях про гармонійне співіснування людини з навколишньою природою.

4.      Етичні, групуються на добрі, боргу, справедливості, симпатії, жалості, турботі і любові по відношенню до тварин, рослин, природі в цілому, і не мають якої-небудь прямої користі для людини.

Світові і локальні релігії, кожна по-своєму, пропонують унікальний набір моральних цінностей та еколого-етичних правил для людей в їхніх відносинах із природою.

Розглянемо вплив релігії на екологічну свідомість.

1.    Релігія, нарівні з екологією і філософією, є однією з найважливіших основ і джерел екологічної етики.

2.    Живлющим ресурсом для розвитку екологічної етики і природоохоронної естетики можуть бути як світові, так і місцеві язичницькі релігії. Сконцентровані в них екофільні філософські погляди, підходи і моральні норми вимагають ретельного вивчення і популяризації.

3.   Етика, укладена в релігіях, може розбудити в людях свідомість, відмінну від матеріального і технологічного мислення.

4.   Релігія допомагає людям усвідомити, що їх контроль над живим і неживим світом небезмежний, і що їх зарозумілість і маніпулювання природою може обернутись проти них.

5.    Релігія вселяє ідею, що ціль життя не в максимальному споживанні.

6.    Оскільки між різними релігіями існують значні метафізичні, етичні, антропологічні і соціальні розходження, синтез екологічних концепцій і етичних положень, узятих із усіх релігій, може стати основою екологічної етики.

Розглянемо еколого-етичні істини в різних релігіях. Почнемо з Біблії:

•     Все творіння єдине.

•     Творіння – це гарно.

•     Ной і біорізноманіття.

•     Доброчесна людина шанує життя тварини.

•     І нема в людини переваги – перед худобою. Деякі заповіді даосизму:

•     Заборона на полювання.

•     Заборона на рибний лов.

•     Заборона на утримання птахів і звірів у клітках. Еколого-етичні принципи індуїзму:

•     Принцип "сарва-бхута-хита" – принцип гуманного ставлення до тварин, як найбільш висока форма етики поведінки у санскритських рукописах.

•     Ідея реінкарнації (перехід душі людини у тварину) – вказує на неприпустимість жорстокого ставлення до тварин.

•     Принцип святості життя – "зла людина, що убиває тварин, буде перебувати в пекельному вогні стільки днів, скільки волосся на тілі тварини".

Еколого-етичні принципи буддизму:

•         Принцип виховання     почуття  жалю до всіх  живих  істот  і  ненасильницького ставлення до рослин.

•         Доброта до тварин є джерелом заслуги – заслуги, необхідної людям для поліпшення їхньої долі в циклі переродження.

•         Краса природи є джерелом величезної радості і естетичного натхнення.

•         Принцип "ахімси" (ненасильства стосовно інших істот, "метти" (доброти і любові до інших істот), і "бадхічітти"(милосердя і жалю до інших істот).

Еколого-етичні принципи ісламу:

•         Тварини мають свою душу (на відміну від християнства).

•         Погано поводитись з тваринами означає не підкорятись волі Аллаха.

•         Заборонено заподіювати тварині біль, убивати її, крім як у ви- падку одержання їжі: "Якщо ти любиш Аллаха, то не можеш не любити його творіння".

Етичні причини захисту природи в ісламі:

1.    Навколишнє середовище – це боже творіння і захищати його – значить зберігати його цінності як прояв божого духу.

2.    Усі частини природи існують для возвеличення свого Творця.

3.    Усі закони природи створені Богом і ґрунтуються на концепції абсолютної тривалості життя. Спроби порушити закон Бога повинні припинятися.

4.    Людство – не єдина спільнота живих істот у світі. І, як вважав пророк Мухаммед, – усі живі створіння гідні захисту і м’якого відношення.

5.    Повинен зберігатися баланс Всесвіту, створеного Богом, тому що "Усе ним виміряно".

6.    Природа створена не лише для нинішнього покоління.

7.    Ісламська екологічна етика побудована на тій концепції, що всі людські взаємини ґрунтуються на справедливості (адль) і рівності (іхсан), охорона природи повинна здійснюватись альтруїстично.