ЛЕКЦІЯ 1 "Сільськогосподарські землі, їх використання та оцінка якості"

В умовах важкого економічного стану більшості сільгосппідприємств вимоги рослин задовольняються практично за рахунок тільки природної родючості ґрунтів. Її параметри стосовно провідних сільськогосподарських культур визначаються генетичними особливостями ґрунтів, їх гранулометричним складом, ступенем зволоження та попередниками і мають значні відмінності в зонально-регіональному плані. Для прикладу, агропотенціал озимої пшениці після зайнятого пару за природної родючості ґрунтів в середні за зволоженням роки і при високому рівні агротехніки коливається від 7-9 до 34-38 ц/га. Врожайність 7-9 ц/га властива дерновим опідзоленим піщаним ґрунтам, 10-15 ц/га - дерновим опідзоленим зв'язно-піщаним, буро-підзолистим кислим поверхнево оглеєним легко- і середньосуглинковим, ясно-сірим та сірим поверхнево-оглеєним недренованим легко- і  середньосуглинковим; ясно-сірим та сірим поверхнево-оглеєним; 16-21 ц/га - дерново-підзолистим автоморфним і глеюватим легкосупіщаним (11-15% фізичної глини), каштановим та темно-каштановим середньо- і важкосуглинковим та легкоглинистим; 23-26 ц/га - дерново-підзолистим автоморфним і глеюватим важкосупіщаним (16-20% фізичної глини), чорноземам південним важкосуглинковим і легкоглинистим, чорноземам звичайним важкосуглинковим східної частини центрального Степу; 27-30 ц/га - чорноземам звичайним глибоким важкосуглинковим; 31-33 ц/га - сірим лісовим, темно-сірим опідзоленим, чорноземам опідзоленим та чорноземам типовим північної частини Лісостепу з вмістом фізичної глини 26-40%; 34-38 ц/га - темно-сірим, чорноземам опідзоленим середньосуглинковим вологої частини Лісостепу; темно-сірим опідзоленим, чорноземам опідзоленим та чорноземам типовим важкосуглинковим і легкоглинистим південної частини Лісостепу, чорноземам звичайним глибоким легкоглинистим Північного Степу [Полупан та інш., 2002]. При внесенні добрив та проведенні меліоративних заходів  в оптимальних об`ємах параметри родючості зростають на 10-30% для ґрунтів Сухого Степу, Степу та південної частини Лісостепу, 30-50% - північної та вологої частини Лісостепу, до 100-200% - на ґрунтах Полісся, до 300% - на поверхнево-оглеєних ґрунтах. Аналогічна диференціація за параметрами природної та ефективної родючості властива ґрунтам також стосовно інших культур. Реалізація вказаних її рівнів досягається лише за умови високої агротехніки, якісного насіннєвого матеріалу тощо.

В Україні в залежності від регіону до 30-60% земель знаходиться на схилах. Погіршені умови ґрунтоутворення на них внаслідок аридизації водного режиму знаходять відображення як у формуванні різних за параметрами профілю ґрунтів, так і суттєвому - на 15-50% залежно від ступеню ксероморфності - зниженні їх родючості. Крім цього, для них характерний періодичний розвиток ерозії, приуроченої до природної мікрорельєфної стокоскидної мережі у вигляді папілярів стоку. Реорганізація землевпорядкування в ході проведення земельної реформи призвела до збільшення кількості меж, доріг тощо як штучних рубежів на шляху природного скидання поверхневого стоку, що загрожує посиленням водної ерозії.

За 40 років після закінчення крупномасштабних обстежень земельних ресурсів 1957-1961 рр. ґрунтовий покрив зазнав змін. В зв`язку з цим оцінити реальний стан земельних ресурсів можливо лише за умови суцільного дослідження ґрунтового покриву. Україна в деякій мірі запізнюється з вирішенням цього питання. Перехід до ринкових відносин, реформування аграрного сектору економіки та введення приватної власності на землю вимагає точної інформації про якісний склад земельних ресурсів для визначення їх агровиробничих можливостей, оцінки вартості, податкової політики, моніторингу за станом ґрунтів з метою недопущення їх деградації, підвищення ефективності виробництва шляхом впровадження адаптованих до грунтово-екологічних умов технологій землеробства тощо. На порядок денний стає питання про повторне крупномасштабне дослідження ґрунтів України. За його результатами для кожного землевласника повинні бути розроблені матеріали для використання у практичних цілях:

1. Сертифікати якості ґрунтів за властивостями і вмістом токсичних забруднювачів та інтерпретація їх за ступенем сприятливості для с.-г. культур і обґрунтування досягнення оптимального рівня.

2. Агропотенціал природної та ефективної родючості ґрунтів у розрізі провідних сільськогосподарських культур.

3. Рекомендації з раціонального використання природного потенціалу ґрунтів і підвищення їх ефективної родючості в умовах мінливої ринкової кон’юнктури.

4. Розробка проектів меліорації чи реорганізації землевпорядкування, якщо землі потребують меліорації або зазнають деградації внаслідок недоліків існуючого землевпорядкування.