Тема 6. Архітектура та будівництво Візантії.

Храм Св. Софії Премудрості Божої є найвищим досягненням візантійської архітектури і однією з найвидатніших будівель світу. Перебудований в XVI ст. на мечеть, він здіймається на центральній площі Стамбула (рис.6.6).

Собор Св. Софії - це будівля, збудована в зоні підвищеної сейсмічності, з розмірами у плані 74,8 х 69,7 м, головний купол має діаметр 31 м, висота від підлоги до його верху 57 м. Храм поєднує ознаки тринефної базиліки з центральнокупольною спорудою. Собор Св. Софії зведений на замовлення імператора Юстиніана І в 532...537 рр. візантійськими архітекторами Ісідором і Анфімієм. Він пережив два руйнівних землетруси: перший - через 15 років після освячення і другий в 989 р., коли був пошкоджений купол, який відновив вірменський архітектор Трдат.

Після захоплення в XV ст. міста турками будівлю реконструювали на мечеть із спорудженням чотирьох мінаретів і різноманітних прибудов. У 1935 р., коли Туреччина стала світською державою, в будівлі влаштований музей.

Видатним досягненням архітекторів храму є створення величезного простору середнього нефу, перекритого куполом і двома півкуполами, які примикають до нього (рис.6.7). Завдяки такому конструктивному рішенню отримано велику площу головної зали храму, а також підвищену жорсткість будівлі у поздовжньому напрямку. Площа головної зали храму складає 1970 м 2 , що у двічі перевищує площу римського Пантеону.

Рис.6.6. Храм Св. Софії в Константинополі.План.

Вертикальні навантаження від купола сприймають чотири пілони висотою по 23 м, перерізом 5,3 х 7,5 м, муровані з блоків вапняку на цем’яночному розчині зі свинцевими прошарками. Несучі пілони пов’язані між собою підпружними арками і парусами. Парусами називають трикутні склепіння, влаштовані між низом барабану купола і підпружними арками, які муровані напуском цегли. Прогін підпружних арок - 21,9 м у поздовжньому напрямку і 30,5 м у поперечному.

Сферичний центральний купол діаметром 31м за стріли підйому 14 м, мурований з цегли, товщина склепіння якого у верхній замковій частині складає 600 мм. Склепіння підсилене 40 радіальними ребраминервюрами, переріз яких зменшується від 750 х 150 мм в нижній частині до нуля у верхній. Нервюри муровані із спеціально виготовлених з пемзи каменів на цем’янковому розчині.

Зовнішній вигляд для храмів візантійців мав другорядне значення, головним був внутрішній простір.

Внутрішнє оздоблення храму виконане з максимально можливими пишністю і багатством. Імператор Юстиніан зробив все можливе, щоб показати силу своєї влади і велич християнства. Поверхні стін і стовпів були облицьовані дорогоцінними породами різнокольорового мармуру. Внутрішньому оздобленню протиставлявся суворий пірамідальний зовнішній вигляд храму, який прикрашали лише арочні ніші. Сьогодні зовнішній вигляд храму суттєво зіпсований мінаретами, прибудовами, а також контрфорсами, які були споруджені в XIV ст. для підсилення куполу.

У місті були відсутні джерела води, її необхідно було накопичувати, для чого збудували інженерні споруди - водогони, акведуки, підземні водосховища. На сьогодні в Стамбулі знайдено більше 40 підземних цистерн. Найбільша - це Цистерна Базиліка, будівництво якої розпочали в 306 р., а закінчили в 532 р. Довжина цієї підземної споруди 145 м, ширина 65 м. Її склепінчасте покриття підтримують 336 мармурових колон висотою 8 м - 12 рядів по 28 штук (відстані між колонами 4,8 м). Більшість колон звозили з різних античних храмів, а тому вони відрізняються між собою сортами мармуру і видом обробки. В основах двох колон знаходяться скульптурні зображення міфологічного образу голови Медузи Ґоргони. Стіни резервуару товщиною 4 м муровані з водотривкої цегли і покриті спеціальним водоізоляційним розчином. Вода до базиліки доставлялась по водогону і акведукам з джерела що знаходиться 19 км від міста.

Після захоплення міста турками на площі був зведений комплекс палацу султана. а на місці зруйнованого імператорського палацу Блакитна мечеть, найкраща будівля міста мусульманського періоду. З 1985 р. історична частина центру Стамбула входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.