Тема 10. Ризик і оцінка вартості капіталу

Ступінь ризику – це ймовірність настання досліджуваної події. Причому не обов’язково якоїсь неприємної події, наприклад, фінансових втрат. Подія може бути і цілком приємна, наприклад, виграш в лотарею. В лотареї може бути виграш, але на жаль, програти більш ймовірно, проте чомусь учасники лотареї завжди думають про виграш та намагаються оцінити його ймовірність.

Під подією в теорії ймовірності розуміють будь – який факт, який в результаті досліду може статися або не статися. Проте, розглядаючи сукупність різних подій, наприклад, появи “орла” при підкиданні монети, появи загаданої карти при тасуванні колоди, проколу колеса автомобіля, що рухається на протязі певного часу, не тяжко побачити, що кожна із цих подій володіє в якійсь мірі можливістю, причому одна більшою, інша меншою. Зокрема, з наведеного прикладу видно, що перша із вказаних подій більш ймовірна, ніж друга, тим паче третя.

Для того, щоб кількісно порівняти між собою події за ступенем їх можливості, необхідно з кожною подією пов’язувати певне число, яке буде тим більше, чим більша можливість події. Це число прийнято називати ймовірністю події.

З метою порівняння між собою різних подій за ступенем їх можливості, встановлена одиниця виміру, в якості якої прийнята ймовірність достовірної події, тобто такої події, яка в результаті досліду обов’язково має статися.

Якщо достовірній події відповідає ймовірність, рівна одиниці, то решта подій – можливі, але не достовірні – будуть характеризуватися ймовірностями менше одиниці, тобто ті, що складають якусь частину одиниці. На противагу достовірній події є неможлива подія, тобто така подія, яка в даній системі не може статися. Наприклад, півень ніколи не знесе яйце. Звичайно, що ймовірність даної події дорівнює нулю.

Таким чином, ми визначили одиницю виміру ймовірностей – ймовірність достовірної події знаходиться в межах від 0 до 1.

Якщо виконана серія із n дослідів, в кожному з яких могла з’явитися чи не з’витися деяка подія A, то частиною подій A в даній серії дослідів називається відношення числа дослідів, в яких з’явилася подія A до загальної кількості проведених дослідів. Частоту події називають його статистичною ймовірністю.

Ще одним важливим поняттям теорії ймовірності, яке необхідне для управління ризиком є поняття про випадкову величину.

Випадковою називається величина, яка в результаті досліду може прийняти те чи інше значення, причому заздалегідь не відомо, яке саме. Приклад випадкової величини – кількість дзвінків на один телефонний номер за добу.

Розрізняють випадкові величини дискретного та безперервного типів. Можливі значення дискретних величин можуть бути перераховані завчасно. Можливі значення безперервних величин не можуть бути завчасно перелічені і безперервно заповнюють якийсь проміжок.

Законом розподілу випадкової величини називається будь – яке відношення, що встановлює зв’язок між можливими значеннями випадкової величини та відповідними їх ймовірностями. Про випадкову величину кажуть, що вона підпорядкована даному закону розподілу.

Кількісну характеристику цього розподілу ймовірностей зручно зобразити не ймовірністю подій Х = х, а ймовірністю події Х  х, де х – деяка поточна змінна. Ймовірність цієї події, очевидно, залежить від х, є деякою функцією від Х. Ця функція називається функцією розподілу випадкової величини Х і позначається F(x):

F(x) = P(Х  <х)                                                                                       (1)

Функцію розподілу F(x) іноді називають також інтегральною функцією розподілу або інтегральним законом розподілу.

Функція розподілу – це найуніверсальніша характеристика випадкової величини. Вона існує для всіх випадкових величин як дискретних, так і безперервних. Функція розподілу повністю характеризує випадкову величину з точки зору ймовірності, тобто є однією із форм закону розподілу.

Середнє квадратичне відхилення є іменованою величиною і вказується в тих же одиницях, у яких виміряється ознака, що варіює. Дисперсія і середнє квадратичне відхилення є мірою абсолютного коливання.

Для аналізу звичайно використовується коефіцієнт варіації. Коефіцієнт варіації являє собою відношення середнього квадратичного відхилення до середньої арифметичної і показує ступінь відхилення отриманих значень:

V= G/Х*100                                                                                   (2)

де V - коефіцієнт варіації, %;

G – середнє квадратичне відхилення;

Х - середнє очікуване значення.

Коефіцієнт варіації - відносна величина. Тому на його розмір не впливають абсолютні значення досліджуваного показника. За допомогою коефіцієнта варіації можна порівнювати навіть коливання ознак, які виражені у різних одиницях виміру. Коефіцієнт варіації може змінюватися від 0 до 100%. Чим більше коефіцієнт, тим більше коливання. Встановлено наступну якісну оцінку різних значень коефіцієнта варіації:

до 10% - слабке коливання;

10-25% - помірне коливання;

 понад 25% - високе коливання.

Кількісна оцінка ризику в аграрному секторі — це необхідний інструмент стратегічного фінансового управління. Вона дозволяє:

• об’єктивно оцінювати рівень загроз,

• приймати обґрунтовані рішення щодо страхування, інвестицій, закупівель,

• знижувати ймовірність фінансових втрат.