Тема 10. Ризик і оцінка вартості капіталу

Управління фінансовими ризиками спрямоване насамперед на забезпечення стабільності фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання у просторі та часі, а також підтримання належного рівня його конкурентоспроможності у короткостроковій та довгостроковій перспективах.

Досягнення таких цілей можливе за умови виконання таких вимог, зокрема:

• належне обгрунтування управлінських фінансових рішень та ідентифікації господарських ризиків, пов'язаних із такими рішеннями;

• оцінювання рівня ризику, який пов'язаний із реалізацією господарських операції та/або їх сукупністю;

• визначення та аналіз взаємозв'язку між ідентифікованим ризиком та іншими параметрами фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання;

• обгрунтування доцільності прийняття ризику та розрахунок максимальної величини утримання ризику;

• пошук методів нейтралізації ризику та оцінювання їх ефективності для кожної окремої господарської операції та/або їх сукупності;

• забезпечення уникнення, покриття або ж перерозподілу ризиків підприємницької діяльності суб'єкта господарювання у просторі та часі;

• оцінювання ефективності діяльності фінансового менеджера підприємства щодо управління ризиками.

Джерелом усієї сукупності ризиків, що формуються в результаті здійснення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності суб'єктом господарювання, є будь-яке управлінське фінансове рішення щодо тієї чи іншої господарської операції, яка здійснюється в рамках згаданих вище напрямів діяльності підприємства. Тому управління ризиками є об'єктивною необхідністю та обов'язковою умовою ефективності моделі фінансового менеджменту на підприємстві.

Здійснення підприємницької діяльності (причому не залежно від того, чи це господарські операції в рамках операційної, інвестиційної чи фінансової діяльності) нерозривно пов'язано з таким явищем, як невизначеність, тобто об'єктивною неспроможністю спрогнозувати майбутні наслідки здійснення підприємством тієї чи іншої господарської операції із 100-відсотковою достовірністю. Невизначеність у процесі здійснення господарських операцій свідчить про наявність імовірності відхилення кінцевого результату від очікуваної величини. Таке відхилення може мати як позитивний, так і негативний ефект. У свою чергу, ймовірність виникнення будь-яких відхилень (незалежно від того, позитивне чи негативне таке відхилення) від очікуваного рівня фінансовоекономічних показників та індикаторів заведено визначати як ризик, що дає змогу стверджувати таке. Невизначеність, притаманна реалізації тих чи інших господарських операцій підприємства, формує його сукупний ризик.

Водночас сукупний ризик підприємства складається із системи окремих видів ризиків, що дає змогу сформулювати основні напрями моніторингу моделлю управління ризиками фінансово-господарської діяльності підприємства з метою мінімізації негативного впливу комерційних ризиків — відстежування ризиків:

• за структурними підрозділами підприємства;

• за основними (внутрішніми та зовнішніми) господарськими зв'язками підприємства;

• за основними видами ризиків;

• за центрами локалізації ризиків;

• за ступенем взаємозв'язку та взаємозалежності окремих ризиків та центрів їх локалізації;

• за впливом зовнішніх факторів ризику (які формують системний ризик за класифікацією Марковіца).

Існування невизначеності під час прийняття управлінських фінансових рішень, а також ризику, що пов'язаний із їх виконанням, обумовлює необхідність формування адекватної системи виявлення, ідентифікації, оцінювання та нейтралізації відповідних ризиків у фінансово-господарській діяльності підприємства — моделі управління ризиками (або ризикменеджменту).

Центр формування ризику підприємства — це системоутворююча сукупність факторів формування невизначеності в його підприємницькій діяльності під час здійснення господарських операцій у рамках операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, їх якісних характеристик, а також визначення основних їх кількісних параметрів.

Формування класифікаційних ознак на основі наведеного вище структурування ризиків підприємства дає змогу виділити такі основні види (групи) ризиків:

• операційний ризик, формування якого притаманне господарським операціям, які реалізуються в межах операційної діяльності підприємства;

• інвестиційний ризик, формування якого притаманне господарським операціям, які реалізуються в межах інвестиційної діяльності підприємства;

• фінансовий ризик, формування якого притаманне господарським операціям, які реалізуються в межах фінансової діяльності підприємства.

Критерії прояву ризиків. До них необхідно віднести:

• виявлення всіх можливих факторів формування відхилення від цільового значення фінансового показника та їх локалізація за видами ризиків;

 • визначення впливу виявлених ризиків на факторні та результуючі фінансові показники та індикатори, а також кількісне оцінювання ризиків;

• реінжиніринг господарської операції, пов'язаної з виявленою сукупністю ризиків, з метою приведення абсолютної величини ризику підприємства до прийнятного рівня (наприклад, мінімізація ризику);

• забезпечення зіставності рівня ризику та величини цільового показника, що визначається параметрами корпоративної та фінансової стратегій підприємства;

• максимізація абсолютної або відносної величини цільового показника.

Адекватна формалізація згаданих критеріїв у кожному конкретному випадку безпосередньо залежить від концепції організації управління ризиками, що потребує приділення останнім окремої уваги. Загалом у фінансовій літературі описуються, як правило, три основні концепції управління ризиками, що використовуються безпосередньо, або ж на основі яких розробляються часткові моделі.

До таких концепцій належать:

• оцінка максимально можливого рівня негативного відхилення (збитків, втрат);

• оцінка найбільш імовірного рівня негативного відхилення (збитків, втрат);

• оцінка відхилення, приведеного на ризик (рентабельність капіталу підприємства, приведена на ризик (RARОС); рентабельність активів підприємства, приведена на ризик (RAROA); капітал, приведений на ризик).

Для аграрного підприємства фінансові ризики — це ситуації, які можуть:

• знизити прибутковість,

• поставити під загрозу платоспроможність,

• ускладнити повернення кредитів,

• призвести до втрати інвестиційної привабливості.

Причини виникнення фінансових ризиків в аграрній сфері

1. Сезонність виробництва

2. Залежність від погодних умов

3. Волатильність цін на сільгосппродукцію

4. Обмежений доступ до кредитних ресурсів

5. Зміни у державній політиці та податкових пільгах

6. Інфляція та коливання валютного курсу (для експортерів).

Класифікація фінансових ризиків в аграрному секторі

 1. Кредитний ризик

Ризик невиконання підприємством своїх зобов'язань перед кредиторами.
Зростає при несприятливих погодних умовах або нестабільному врожаї.

 2. Інвестиційний ризик

Ризик втрати капіталовкладень або зниження очікуваної доходності проєктів.
Актуально при модернізації техніки, впровадженні нових технологій.

 3. Ризик ліквідності

Нездатність підприємства своєчасно розраховуватися за поточними зобов'язаннями.

 4. Ризик фінансової нестабільності

Пов'язаний із загрозою втрати платоспроможності та банкрутства.

 5. Валютний ризик

У випадку експорту/імпорту — вплив зміни валютного курсу на виручку та витрати.

 6. Процентний ризик

Коливання відсоткових ставок за кредитами, особливо актуально при кредитуванні через банки.

Шляхи зниження фінансових ризиків в аграрному бізнесі

• Страхування врожаю та майна

• Диверсифікація видів діяльності (різні культури, переробка)

• Залучення інвесторів/грантів

• Хеджування валютних та цінових ризиків

• Професійний фінансовий менеджмент та планування.