Лекція 6. Діалектична логіка як методологія наукового дослідження

Діалектика (грец. Διαλεκτική = мистецтво вести бесіду, суперечку) – вчення про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і пізнання і заснований на цьому вченні універсальний метод мислення і дії.

Матеріалістична діалектика виражається в системі принципів, категорій і законів. Три основних закони діалектики виділив Ф. Енгельс в роботі «Діалектика природи».

1)                      Закон єдності і боротьби протилежностей свідчить: основу всякого розвитку складає протиріччя – боротьба протилежних сторін і тенденцій, взаємно обумовлюють і разом з тим взаємно виключають одна одну. З точки зору діалектичного мислення, не буває протилежностей поза ними єдності і боротьби. Цей закон вказує на протиріччя як джерело руху і розвитку, що знаходиться в самому предметі, що розвивається. Цей закон виражає суть, «ядро» діалектики, займає в ній центральне місце, має універсальне методологічне значення.

2)                      Закон переходу кількісних змін у якісні стверджує: кількісні зміни предмета, досягнувши певної граничної величини, зумовлюють перебудову його структури, в результаті чого утворюється якісно новий предмет. Перехід до нової якості називають словом «стрибок». Стрибок – докорінний перелом у розвитку, якісне перетворення предмета або явища в результаті кількісних змін. Цей закон розкриває найбільш загальний механізм розвитку. Особливо яскраво цей закон проявляється у педагогіці.

3)                      Закон заперечення заперечення говорить: розвиток здійснюється циклами, кожен з яких складається з трьох стадій: вихідне перебування об'єкта, його перетворення в свою протилежність (заперечення), перетворення цієї протилежності на свою протилежність (заперечення заперечення). За Гегелем, ці три стадії: теза-антитеза-синтез. Заперечення – це умова зміни об'єкта, при якій деякі елементи не просто знищуються, але зберігаються в новій якості. Діалектичне заперечення називають також словом зняття. Закон заперечення заперечення показує єдність зміни та наступності в розвитку, характеризує напрямок, форму і результат процесу розвитку. Оскільки заперечення попереднього заперечення відбувається шляхом зняття, воно завжди в якійсь мірі відновлює те, що заперечувалося, повертає до вже пройденої стадії розвитку. Однак це не просте повернення до вихідної точки, а повернення на більш високого рівня. Розвиток має вигляд спіралі.

Свідоме застосування в пізнавальній діяльності діалектики, її принципів, законів і категорій дозволяє враховувати взаємозв'язок явищ, їх суперечливість, мінливість, можливість переходу одна в одну. За словами Ф. Енгельса, матеріалістична діалектика, «постає аналогом і тим самим методом пояснення для тих процесів і явищ, що відбуваються в природі, процесів розвитку, загальних зв'язків природи, переходів від однієї області дослідження до іншої».

Дослідження побудоване згідно з вимогами законів діалектики з необхідністю вказує на те, що розвиток світу відбувається згідно з деяким притаманним світу законом.