ЛЕКЦІЯ 2. ОСНОВИ МЕТОДІВ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ

Дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) – це спостереження та вимірювання енергетичних і поляризаційних характеристик власного та відбитого випромінювання елементів суші, океану та атмосфери Землі в різних діапазонах електромагнітних хвиль, що сприяють опису місцезнаходження, характеру та тимчасової мінливості природних параметрів і явищ, ресурсів Землі, навколишнього середовища, а також антропогенних об'єктів та утворень.

ДЗЗ – це одержання інформації про різні об’єкти й динамічні процеси й явища на поверхні Землі, в її надрах і атмосфері шляхом реєстрації відбитого чи власного електромагнітного випромінювання на віддалі, без безпосереднього контакту. Реєстрація може здіснюватися за допомогою технічних засобів, установлених на повітряних або космічних носіях. ДЗЗ із космосу характеризується такими перевагами:

• високою оглядовістю, можливістю одержання одночасної інформації про великі території;
• можливістю переходу від дискретної картини значень показників стану навколишнього середовища в окремих пунктах території до безперервної картини просторового розподілу показників;
• можливістю одержання інформації про важкодоступні райони;
• високим рівнем генералізації інформації.