Тема 1. Сутність і роль корпоративних фінансів у ринковій економіці

На сучасному етапі корпорації є провідними економічними суб’єктами націо­нального й світового ринкового господарства. Виходячи з їх впливу на стан та перспективи економічного розвитку,  починаючи з другої половини ХХ ст. дослідження фінансових відносин на рівні корпорації ( суб’єкта господарської діяльності, створеного у формі юридичної особи) виокремлюється в самостійну підгалузь фінансової науки - корпоративні фінанси (corporate finance), якій приділяється особлива увага усіма провідними західними науковими школами.

Перш, ніж почати вивчення курсу «Корпоративні фінанси» необхідно визначитися з поняттям «Корпорація».

В зарубіжній і вітчизняній науковій літературі немає єдності відносно поняття, ознак та організаційно-правових форм корпорацій. При цьому позиції науковців суттєво відрізняються Так одні автори вважають, що до корпорацій відносяться тільки акціонерні товариства (АТ), другі -  господарські товариства (ТОВ, ТПВ, АТ), а треті -  усі організаційно-правові форми створення юридичних осіб.

Проте законодавче визначення корпорації, як організаційно-правової форми бізнесу в Україні все ще відсутнє. Існує тільки визначення корпорації, як об’єднання суб’єктів господарювання – юридичних осіб. Так, у ст.. 120 Господарському кодексі України корпорацією визнається договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації .

Відносно сутнісних характеристик корпорації в науковій літературі також існують різні погляди. Можна виділити наступні основні ознаки, корпорації,  як юридичної особи:

 1) об’єднання майна засновників у разі створення юридичної особи;

2) наявність статутного (складеного) капіталу;

 3) право власності юридич­ної особи на майно, передане засновниками як вклад до статутного (складеного) капіталу;

4) власність відокремлена від управління;

5) в статутному (складеному) капіталі (майні) визначена частки учасника, яка надає йому корпоративні права;

6) участь учасника такої організації в управлінні нею на основі кор­поративних прав;

7) участь засновників (учасників) у розподілі доходів юридичної особи та ризиків у межах внеску, якщо більший розмір ризиків не встановлений законом чи установчими документами;

8) обмежена відповідальність;

9) управління здійснюють відповідні органи з чіткою структурою і повно­важеннями;

10) соціальна відповідальність. (Васильчук І.П. с.210 -211)

Ми є прихильниками широкого підходу до визначення корпорацій. Корпорації можуть бути представлені як корпоративними підприємствами - юридичними особами усіх організаційно-правових форм, та і корпоративними об’єднаннями (холдингами та фінансово-промисловими групами ФПГ).

Під термінами «корпорація», який вживається здебільшого в англосаксонських країнах і Японії, та «компанія», що переважає в західноєвропейських країнах, в Україні, найчастіше, розуміється акціонерне товариство, причому, як в статусі корпоративного підприємства, так і холдингу та ФПГ. Такий підхід обумовлений тим, що акціонерна форма організації бізнесу є найбільш універсальною та придатною для розвитку великого бізнесу, а також тим, що  - це найбільш законодавчо урегульована форма бізнесу в Україні. Тому в межах нашого курсу ми в якості об’єкта корпоративних фінансів будемо розглядати фінанси публічних акціонерних товариств, що функціонують сфері агробізнесу.