1. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), об’єкти техносфери та природне середовище.

Україна належить до країн з високим рівнем ризику техногенних аварій і катастроф. Найбільша кількість потенційна небезпечних об'єктів експлуатується в хімічній, оборонній промисловості, енергетиці, транспорті та будівництві.

Сучасний стан безпеки в Україні є гіршим в порівнянні з іншими європейськими країнами. Щорічно від нещасних випадків, природних катастроф та техногенних аварій

виникає понад 50 тис. пожеж, під час яких гинуть сотні людей; ще вищим є показник загибелі від дорожньо-транспортних пригод – гине від 50 до 85 тис. осіб. Ступінь ризику отримати травму або загинути в Україні на один-два щаблі вища, ніж у країнах Центральної та Західної Європи і ймовірність цієї величини наближено складає біля 1∙10^-3.

З метою уніфікації всі наслідки прояву небезпек розглядають як шкоду.

Кожний вид шкоди має своє кількісне вираження.

Наприклад: Ø кількість загиблих, поранених або хворих;

Ø площа зараженої території;

Ø площа вигорілого лісу;

Ø вартість зруйнованих споруд і т.п..

Показовим кількісним способом визначення шкоди вважається вартісний спосіб, у цьому випадку, шкода, визначається у грошовому еквіваленті. Друга, не менш важлива характеристика небезпеки, а точніше міра можливої небезпеки – це частота її прояву.

Універсальною характеристикою небезпеки, яка охоплює імовірність реалізації небезпеки та можливу шкоду від прояву небезпеки є ризик. В залежності від джерел небезпеки ризики можуть бути техногенними, природними, соціально-політичними та комбінованими. Природний ризик пов'язаний з імовірністю прояву несприятливих природних явищ; соціально-політичний – небезпечних дій інших людей. Техногенний ризик виникає в результаті аварій на АЕС, танкерах, небезпечних хімічних об'єктах і при руйнуванні гребель водоймищ.

Згідно з ДСТУ 2293-99 ризик (R) - це імовірність заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості.

Чисельно ризик визначається за допомогою декількох підходів - 1)статимтичний метод, який використовується:

• при оцінці загального ризику величина N визначає максимальну кількість усіх подій;

• при оцінці групового ризику - максимальна кількість подій у конкретній групі, яка обрана із загальної кількості за певними ознаками.

Група може бути складена з людей однієї професії, віку й статі; транспортних засобів одного типу; суб'єктів господарської діяльності одного класу тощо.

2) добуток імовірності виникнення небезпеки на очікуваний розмір збитку від прояву небезпеки;

3) добуток серйозності небажаної події на частоту її реалізації;

4) чисельне значення, що характеризує стан небезпеки.

R=H+V-C (2.2)

де Н – небезпеки;

V – уразливість (сукупність умов і процесів, які є результатом прояву фізичних, соціальних, економічних факторів і факторів навколишнього середовища, що визначають чутливість людини або суспільства до дії небезпеки);

С – захищеність (сукупність засобів і методів окремої людини або суспільства в цілому, які вони використовують для запобігання наслідків прояву небезпеки).

Найчастіше ризик вимірюється в тій же величині, що і вражаючий чинник небажаної події / потенційний збиток.

Доступність

Скинути все

Шрифти