Тема 1.Біржовий ринок товарних деривативів: стан та перспективи розвитку

Швидке нагромадження термінологічної бази на біржовому ринку світового чи національного рівня відбувалось декілька останніх століть, незважаючи на те, що історія формування біржової торгівлі розтягується на тисячі років. Особливість термінології у вітчизняних наукових та навчальних джерелах полягає в тому, що практично усі терміни є «англомовною калькою». Як і більшість фінансових термінів, біржові мають співзвучність з іноземними термінами. Враховуючи коротку історію розвитку біржової торгівлі на теренах України, сьогодні ми повноцінно користуємось існуючою термінології міжнародного біржового ринку. У певній мірі, це значно полегшує уніфікацію правил торгівлі та регулятивну базу.

Якщо розглядати термін «біржова діяльність», то його узагальнена економічна сутність виражається у формуванні, певним чином, упорядкованих організаційно-правових відносин між професійними та непрофесійними біржовими учасниками з приводу купівлі-продажу біржових активів на організованих біржових платформах [1-3].

В основу терміну «біржова діяльність» покладено біржову торгівлю на біржі біржовими контрактами. Особливість її полягає у тому, що біржова діяльність є високоорганізованою формою оптової торгівлі активами, які можуть бути стандартизованими за певними ознаками [1-3].

Біржова діяльність на початку її формування слугувала ефективним інструментом у здійсненні гарантованої торгівлі товарними, а згодом фінансовими активами. Основною ознакою біржової торгівлі є забезпечення механізму ринкового ціноутворення за прозорими та конкурентними засадами.

Біржова торгівля здатна забезпечити прибуток та трансферт інвестиційного капіталу завдяки наявному захисту покупців та продавців в особі інвесторів на біржах на основі існуючих правил та вимог, затверджених державними регуляторами.

Біржова діяльність у сучасному прояві пройшла тривалу еволюції у світі. Наявність багатьох історичних центрів розвитку біржової діяльності слугувало імплементації на біржах передових технологій та інструментарію, зважаючи на масштабну міжбіржову конкуренцію, яка у наші дні забезпечила можливість біржової консолідації на інтерконтинентальному рівні [1-3].

Якщо поглянути в історію формування біржових майданчиків, то можна пересвідчитись у тому, що біржовий ринок, подібно фінансовим центрам, виникав у великих промислових містах, де відбувалось скупчення торгових вузлів. Перша форма біржового ринку була пов’язана з торгівлею аграрною продукцією великих партій на центральних площах великих міст. З часом торгівля товарами на біржах могла відбуватись за їх відсутності.

Наступним кроком стала не лише відсутність біржового активу на торгах, а й можливість його продажу у майбутньому.

Гласність та відкритість торгівлі – це основа механізму біржової діяльності. Саме відкритий доступ учасників до біржових торгів зрабезпечив популяризацію біржової діяльності у переважній більшості країн світу.

З метою організації усіх процесів біржової торгівлі та задля вираження інтересів продавців і покупців на біржовому ринку з’явились професійні учасники або посередники, відомі нині як брокери або брокерські контори.

Біржовий ринок еволюціонував упродовж багатьох століть, тому його можна вважати складним організаційним механізмом, побудованим на основі історично сформованих особливостей, суспільних норм і законів, наявної зрілості економічних відносин у кожній країні окремо [1-3].

Основа біржової діяльності – це наявність організованого ринку товарів або фінансових активів, іншими словами – біржового ринку. Останній пройшов тривалу еволюцію трансформацій від елементарного базару до високотехнологічного інтернет-трейдингу. Саме тому досить часто ми можемо зустріти такі терміни, як «організований ринок», «біржовий ринок», «біржовий товарний ринок», «біржовий фондовий ринок», «біржовий валютний ринок», «біржовий ринок криптовалют», тощо (рис. 1.1.) [1-3].

Рис. 1.1. Тотожність біржових термінів

Як бачимо, всі ці терміни мають спорідненість і увібрали в себе усі наявні риси поняття «ринок». Різниця полягає лише в об’єктах, що виступають біржовим активом. Важливо відмітити те, що біржова діяльність формувалась виключно на організованих засадах, тому досить часто тотожними є поняття «біржовий ринок» та «організований ринок» [1-3].

Термін «ринок», на думку англійського економіста Джевонса, групує людей, які вступають у ділові стосунки щодо купівлі-продажу різних товарів та послуг. Водночас, вираз сутності «ринок» в якості існуючих та/або потенційних ринкових учасників можна знайти в працях американського економіста Ф.Котлера, який також визначив першочергову роль покупців. Натомість, енциклопедичне визначення поняття «ринок» описує його, як сукупність наявних інструментів для проведення обміну товарів унаслідок проведення торгівельних операцій, де суб’єктами виступають продавці та покупці [1-3].

Рівень зрілості ринкових відносин у будь-якій країні прямо визначає погляд суб’єктів на його економічну сутність. У багатьох країнах за відсутності ринкової економіки термін «ринок», як і на перших історичних етапах, розглядають в якості місця торгівлі і асоціюють його з «базаром». Натомість економічна сутність категорії «ринок» визначається, як засіб урівноваження або збалансування у певному місці і часі попиту і пропозиції. Звідси виникає поняття «організований ринок» [1-3].

Організований ринок – це форма ринкових відносин, на основі яких забезпечується реалізація результатів господарської діяльності між суб’єктами ринку.

Організований ринок забезпечує купівлю-продаж результатів господарської діяльності і виступає сферою підприємництва.

Визначення економічної сутності категорії «ринок» переплітається з ринковою економікою, адже ринок виступає ключовим елементом саме ринкової економіки.

Разом з тим, трансформація ринку упродовж тривалої історії його розвитку дозволяє виділити декілька характеристик, які притаманні сучасному ринку (рис. 1.2.) [1-3].

 

1). Сучасний ринок можна сміливо характеризувати, як «ринок покупців». За наявності високого рівня пропозиції, пріоритетність отримують покупці перед продавцями. Споживчі переваги досить часто є вирішальними у результатах підприємницької діяльності продавців. За таких умов, продавці повинні чітко розуміти свої конкурентні переваги і забезпечувати на ринку реалізацію високоякісної продукції за доступними цінами. Такий ринок стимулює продавців до пошуку нових технологій та додаткових ресурсів на завоювання нових сегментів ринків на глобальному рівні [1-3].

Жорстка конкуренція продавців змушує їх до пошуку нових партнерів та поглиблює інтеграцію на внутрішньому і зовнішньому рівнях.

2). Сучасний ринок – це яскраво виражена форма конкурентного ринку. Ринковий механізм є основною рушійною силою до конкуренції. Чиста конкуренція є атрибутом біржового ринку. Конкуренція створює економічну самостійність для ринкових учасників. В основі економічної самостійності покладена приватна власність. Конкуренція з’являється досить часто саме в умовах існування «ринку покупців». Продавці, намагаючись як найкраще задовольнити потреби споживачів, також отримують від цього економічну вигоду. Зовсім іншу ситуацію можна побачити на «ринку продавців», де суперництво і конкуренція практично відсутні, тому якість продукції та умови задоволення потреб споживачів зовсім інші [1-3].

3). Сучасний ринок – це глобальна інтеграція суб’єктів і об’єктів торгівельних відносин. Процес глобалізації нині має досить вагомий вплив на економічну ситуацію одночасно більшості країн. Таким чином, стабілізація ринкових відносин може бути досягнута лише через інтеграційні процеси. Крім того інтеграція значно посилює конкурентні переваги учасників ринку. Виникають умови для активізації учасників у пошуку нових альтернативних джерел підвищення конкурентних переваг. Як бачимо, сучасний ринок може ефективно функціонувати і розвиватися лише за умов формування конкурентних переваг та обов’язкової участі держави у якості регулятора за дотриманням ринкових відносин [1-3].

Якщо розглядати класифікацію сучасного ринку, то його можна поділити на 2 види за ступенем організації торговельної діяльності (рис. 1.3.):

 

 

-         Організований ринок або біржовий ринок;

-         Позабіржовий ринок.

Таким чином, ринкова економіка може складатись з великої кількості різних ринків. Товари чи послуги мають свої ринки.

Якщо розглядати ринки за географічним зонуванням, то досить часто наводять наступні види (рис. 1.4.):

 - внутрішні або національні;

- зовнішні або міжнародні.

При цьому, внутрішні ринки, у тому числі біржові, також поділяють на (рис. 1.5.):

- національні;

- регіональні;

- локальні.

В останній час біржова консолідація давно інтегрувала локальні і регіональні біржові ринки у національні. Разом з тим, в умовах глобалізації та інтеграції світогосподарських зв'язків біржові ринки давно втратили свої локальні та регіональні риси, перетворюючись у національні ринки міжнародного рівня, на яких одночасно присутні учасники різних континентів (наприклад, Intercontinental Exchange). [3].

Біржовий ринок або організований ринок черпає свою історію з товарного ринку і нараховує понад 6-ти тисячну історію становлення.

Сучасний ринок – це комплексне поняття, яке включає різні економічні поняття, об’єднуючи суб’єктів ринку для забезпечення щоденного обігу різноманітних товарів, фінансових активів та послуг.

Складність ринку сьогодні полягає у його динамічності, постійних видозмінах та виникненню нових умов і ризиків для формування товарно-грошових відносин. Такі зміни стають результатом зростання кількості учасників на біржовому ринку. Останній стає більш ліквідним і гнучким саме завдяки наявності великої кількості покупців і продавців.  Ефективність трансферту фінансових активів напряму залежить від ліквідності біржового ринку та вільного доступу до нього для учасників з різних куточків світу [3].

Термін «біржовий ринок» можна охарактеризувати в якості історично сформованої форми організованого ринку товарних та фінансових активів, яка може ефективно функціонувати лише в ринкових умовах, де наявні конкурентні переваги у ціноутворенні [1, с.1].

У свою чергу центральним сегментом біржового ринку є «біржа» або ринковий інститут купівлі-продажу біржових активів та біржових контрактів строкового характеру.

Біржовий ринок виступає основним місцем для здійснення торгівлі стандартизованими строковими контрактами – деривативами. Не дивно, що сучасний біржовий ринок – це ринок різноманітних видів строкових контрактів на товарні та фінансові активи.

Досить часто у зарубіжній літературі біржовий ринок асоціюють з терміном «ринок деривативів» (Derivatives Market) [19-20], який може включати як товарні, так і фінансові сегменти, залежно від видів базових активів, які обертаються на ньому [1-3].

У сучасних умовах ринок біржових деривативів (Derivatives Exchange-Traded Market) – це організований сегмент бірж міжнародного рівня, які забезпечують торгівлю стандартними формами контрактів, зазвичай без поставки реального активу – деривативами [1-3].

Отже, узагальнюючи практику зарубіжних та вітчизняних вчених, можна сформулювати визначення біржового ринку, як організованого інформаційного електронного простору, де 24 години на добу формуються заявки і виконуються угоди з різним строком відкриття і закриття позицій.