Тема 8. Інституціональні засади розвитку професії бухгалтера

Професія бухгалтера доволі старовинна. Вже в Стародавній Індії існували бухгалтери з обліку ведення сільськогосподарського виробництва. Перші друкарські книги з'явилися в XIV — XV століттях, і серед них «Трактат про рахунки і записи» італійського математика Луки Пачолі — перша книга з бухгалтерського обліку. У Росії посада бухгалтера була офіційно заснована Петром I на початку XVIII століття.

Виникнення терміну «бухгалтер» відноситься до епохи Відродження. В Указі Імператора «Священної Римської імперії Німецької нації» Максиміліана І від 13 лютого 1498 року було зазначено: «Наказуємо діловоді нашої палати, довіреного і старанного писця, який веде книги, віднині називати бухгалтером, яким повинен тепер бути Христофор Штехер…».

У перекладі з німецької слово «бухгалтер» означає «книгодержатель», оскільки раніше надходження і витрати товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів записували в спеціальну книгу.

Раніше професія «бухгалтер» розглядалася виключно, як робітник апарату, функцією якого є надання інформації. Дуже рідко його залучали до прийняття управлінських рішень. Проте, коли бізнес почав орієнтуватися на ринок, бухгалтери виявили, що їхня сфера відповідальності дуже зросла і бухгалтерський облік одержав гідне визнання в рамках функціонуючої системи.

В Італії в XVI ст. з’явилася ідея закріплення юридичного статусу бухгалтера. У 1558 році А. Казанова обґрунтовував, що посада бухгалтера потребує гарантій навіть більших, ніж посада нотаріуса, оскільки нотаріусам не довіряють без показань свідків, в той час як книгам рахівників довіряють без будь-яких доказів. Згодом інший італієць Ді Пієтро (1550-1590) звернув увагу на особливості характеру бухгалтера. Він вважав, що бухгалтер повинен вміти бути розумним, мати хороший характер, мати чіткий почерк, мати професійні знання, бути владолюбним і честолюбним та бути чесним.

Намагаючись змінити ситуацію уряд Петра І, активно почав проводити реформи, які торкнулися і питань обліку. Вже в 1710 році в урядовій газеті «Відомості про військові та інші справи з’явилося малозрозуміле слово «бухгалтер». Незгодні із застосуванням іноземного слова запропонували російське «книгодержатель», але воно не прижилося.

Протягом ХVIII-XX ст. в країнах Європи, США чіткіше окреслювались задачі, які повинен виконувати бухгалтер, та його особисті якості.

Італійський вчений Маса (1850-1918) доводив, що метою рахунковедення слід розглядати обчислення результатів та контроль господарської діяльності. Для виконання завдання контролю бухгалтерія має бути наділена незалежністю і діяти вільно без тиску з боку адміністрації.

Французький вчений А. Лефевр (1882) висловив цілком сучасну думку – задача бухгалтера полягає в тому, щоб дати власникові у будь-який момент часу звіт про стан його справ.

Радянський вчений І.Р. Ніколаєв (1877-1942) сформулював три характеристики, яким повинен відповідати бухгалтер: знати особливості господарської діяльності свого підприємства; мати жорсткий темперамент, щоб протистояти тиску з боку оперативника-господарника; не боятися майбутніх ускладнень, приступаючи до виконання договору.

Погляди ж американських вчених на функції бухгалтера ХХ ст. розділились на дві течії. Персоналісти вважали, що задача бухгалтера зводиться до правильної оцінки прибутку підприємства, тоді як інституалісти, зокрема А.Ч. Літтлтон, доводили, що задача бухгалтера, перш за все, аналітична і полягає у визначенні причин виникнення прибутку чи збитку.

Генезис завдань бухгалтера сприяв тому, що сьогодні його функції визначаються характером та сферою його праці. В залежності від характеру праці виділяються групи бухгалтерських професій (рахівник, бухгалтер-ревізор, головний касир, тощо). Сфера діяльності встановлює професійну спеціалізацію (управлінський, бюджетний облік, незалежна бухгалтерська діяльність, педагогіка).

Застосування різних підходів до ведення обліку і відсутність координації цього процесу спонукала бухгалтерів об’єднувати свої зусилля з метою розробки єдиних методологічних засад до виконання завдань повсякденної практики.

В 1581 році у Венеції було створене перше офіційне об’єднання рахівників, яке називалось Collegio dei Raxonati. Згодом з’явилися Академії облікових працівників у Болоньї (1813), Мілані (1869), Флоренції (1879), Римі (1885), Комо (1886), Турині (1894). 

Рис. 8.1. Генезис професії бухгалтера: професійні об’єднання, елементи науки, етики

Реагуючи на світові події Ф.В. Езерский (1836-1916) в Росії у 1887 році створив «Артель счетоводов» (так він назвав громадське об’єднання рахівників, які закінчили його курси).

Національні особливості Італії, Франції, Німеччини, Росії від початку становлення професійних бухгалтерських об’єднань обумовили формування континентальної (європейської) моделі обліку. Для неї характерними є наступні особливості:

1) консерватизм і відчуження нових принципів обліку;

2) сильний державний вплив на розробку облікової політики;

3) уніфікація і стандартизація облікових процедур, застосування єдиного плану рахунків та форм звітності;

4) орієнтація системи обліку на задоволення потреб контролюючих, зокрема, податкових, служб.

У Великобританії слідом за утвореною в Единбурзі Спілкою бухгалтерів (1853) були організовані Інститут бухгалтерів і актуаріїв Глазго (1855) та аналогічні об’єднання в Лондоні (1870) і Ліверпулі (1871).

В США першу професійну організацію створила група англійських фахівців у 1887 році під назвою Американської асоціації громадських бухгалтерів, яка з 1905 року безперервно випускає «Journal of Accountancy» і з 1957 року називається Американським інститутом дипломованих громадських бухгалтерів (АІСРА, АІДГБ).

Фахівці, зацікавлені в бухгалтерській освіті та проведенні досліджень з бухгалтерського обліку у 1916 році заснували Американську асоціацію викладачів університетів в галузі бухгалтерського обліку, яка в 1936 році змінила назву на Американську бухгалтерську асоціацію (ААА, АБА). Асоціація випускає журнали «The Accounting Review» та «Accounting Horizonts». Своє право на об’єднання реалізували управлінські бухгалтери, створивши у 1919 році власний Інститут (ICWA). В 1986 р. організація змінила назву на Інститут бухгалтерів з управлінського обліку (IMA, ІБУО), який видавав журнал «Management Accounting», а сьогодні здійснює сертифікацію фахівців у сфері управлінського обліку.

Англомовні країни (Великобританія, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія) сформували свою, англо-американську (британсько-американську) модель обліку, в основі якої лежить не державне регулювання, а виключно професійний підхід:

1) гнучкість облікової політики;

2) орієнтація звітної інформації на потреби інвесторів, кредиторів, банків;

3) застосування загальноприйнятих GAAP (Generally Accepted Accounting Principles).

Початок ХХ ст. ознаменувався стрімким розвитком міждержавних торгівельних відносин, посиленням впливу транснаціональних корпорацій на розвиток національних економік та усвідомленням бухгалтерами свого глобального статусу. Наслідком цих процесів стало утворення в 1911 році в Брюсселі Міжнародної асоціації бухгалтерів. В 1928 році у Великобританії створена Асоціація міжнародних бухгалтерів (AIA, АМБ), яка від початку свого заснування просуває концепцію «міжнародного обліку» з метою створення єдиної глобальної мережі бухгалтерів по всьому світу. У 1977 році в Мюнхені на 11-му Всесвітньому конгресі бухгалтерів була заснована Міжнародна федерація бухгалтерів (IFAC), яка на сьогодні є найвпливовішою та найбільшою за кількістю членів у світі.

Після появи міжнародних організацій почали утворюватися і регіональні об’єднання. Першим з таких об’єднань бухгалтерів стала заснована в 1949 році в Пуерто-Ріко (м. Сан-Хуан) Міжамериканська асоціація бухгалтерів (Аргентина, Болівія, Чилі, Венесуела, Парагвай та ін.), яка сьогодні здійснює наукові дослідження, розробку стандартів та підготовку бухгалтерів.

Удосконаленням європейської методології обліку сьогодні займається Федерація європейських бухгалтерів (FEE), яка почала свою діяльність у 1987 р. Вона об’єднала фахівців Союзу європейських експертів-бухгалтерів, фінансистів і економістів (UEC, 1951) та Групи експертів-бухгалтерів Центральної та Східної Європи (Groupe d'Etudes, 1961).

Підвищення компетентності та впровадження міжнародних професійних стандартів поставили за мету організації бухгалтерів Кенії, Ботсвани, Конго, Ефіопії, Зімбабве, які в 1989 році створили Федерацію бухгалтерів Центрально-Східної та Південної Африки (ECSAFA, з 2011 р. – Панафриканська федерація бухгалтерів (PAFA).

Вищеназвані 4 об’єднання (IAA, CAPA, FEE, PAFA) були офіційно визнані МФБ в якості регіональних організацій.

В Україні процес становлення професії бухгалтера є однією з складових частин програми реформування бухгалтерського обліку відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. В першу чергу це означає ініціативу самих бухгалтерів. На Інститут професійних бухгалтерів покладаються важливі завдання створення відповідного механізму реалізації бухгалтером своїх професійних функцій. Причому потрібно враховувати, що при організації Інституту необхідне обов'язкове вивчення відповідного досвіду інших країн (Великобританії, США, Франції, Шотландії та ін.), і все позитивне повинно бути враховане в його діяльності.

Першою професійною організацією в незалежній Україні стала Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України (далі - ФПБАУ), зареєстрована Міністерством юстиції в 1997 р.

Метою створення ФПБАУ є:

·        підвищення ролі бухгалтерської професії в процесі переходу до ринкової економіки;

·        застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;

·        підвищення престижу професійного бухгалтера.

До основних завдань ФПБАУ входить розробка і сприяння провадженню національних стандартів з обліку і аудиту на базі відповідних міжнародних стандартів, а також системи сертифікації професіоналів.

Членами ФПБАУ можуть стати спеціалісти, які мають вищу освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше двох років, або які не мають вищої освіти, але їх стаж роботи за спеціальністю нараховує не менше п'яти років.

17-18 червня 1999 року в Києві було створено також Регіональну Федерацію бухгалтерів і аудиторів "Євразія" (далі - РФБА). Федерацію очолили президент Алла Іванівна Савченко (Україна) і віце-президент Сапар Хайсанович Кошкимбаєв (Казахстан).

В Україні День Бухгалтера святкується 16 липня. Дату свята було обрано в зв'язку з тим, що 16 липня 1999 року було прийнято Закон України № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Міжнародна Асоціація дипломованих сертифікованих бухгалтерів (англ. ACCA - Association of Chartered Certified Accountants) у червні 2016 року опублікувала результати своїх досліджень за 2014-2015 рр. – «Drivers of change and future skills», протягом яких були зібрані думки понад 2000 професійних бухгалтерів. Найбільш одностайно учасники дослідження висловили впевненість у тому, що в найближчі десять років на професію бухгалтера вплинуть наступні зміни:

1. Гармонізація міжнародних бухгалтерських та бізнес-стандартів.

2. Освоєння бізнесом хмарних обчислень.

3. Активна участь жінок на ринку праці.

4. Аналіз даних і нові методології аналізу.

5. Розширення очікувань і вимог зацікавлених сторін щодо вимірювання цінності бізнесу (business value).

6. Ресурсні конфлікти.

7. Майбутнє цифрових технологій.

8. Посилення захисту локальних робочих місць від іноземних впливів.

9. Надання послуг аутсорсингу у публічному секторі

Уже сьогодні професійні бухгалтери стали лідерами бізнес-структур, державних підприємств разом із досвідченими адвокатами і стратегічними радниками. Для зростання професійних якостей бухгалтера у майбутньому необхідним буде комбінація професійних компетенцій, що складаються з технічних знань (цифрових навиків), фахових навичок і здібностей та етичних (психологічних) якостей.

Розширює спектр кваліфікаційних вимог до професії бухгалтера Стратегія сталого розвитку України (далі – Стратегія).

Сталий розвиток визначено як систему взаємоузгоджених управлінських, економічних, соціальних, природоохоронних заходів, спрямованих на формування системи суспільних відносин на засадах довіри, партнерства, солідарності, консенсусу, етичних цінностей, безпечного навколишнього середовища, національних джерел духовності.

Відповідно до Стратегії “…необхідно докорінно змінити існуючу практику господарювання шляхом відмови від “нульової” вартості природних ресурсів”; критерієм сталого розвитку повинен бути не приріст обсягів виробництва, а потенціал його зростання.

Як стверджує Метелиця В.М. це обумовлює: розширення об’єктів обліку включивши до їх переліку не тільки майнові активи, а також інтелектуальний капітал господарюючого суб’єкта; підвищення ролі та змісту підготовки бухгалтерів, передбачивши серед критеріїв оцінки професійності ряд етичних норм і принципів поведінки. Відповідного рівня кваліфікації вимагає визначення оцінки активів, вміння оцінити на поточний період та перспективу потенціал суб’єкта господарювання.

Чижевська Л.В. зазначає, що традиційне трактування функцій бухгалтера, що полягало виключно у веденні рахунків, складанні регістрів і звітності, на сучасному етапі не є повним. Сьогодні, коли інформаційне забезпечення стало найважливішим чинником успішної господарської діяльності, функції бухгалтера зазнали суттєвих змін (табл.8.1).

Розширення функцій бухгалтера необхідне для забезпечення функціонування цілісної системи управління. Такий підхід забезпечить посилення взаємозв’язку бухгалтерського обліку з плануванням, контролем, аналізом.

Таблиця 8.1.

Функції бухгалтера за роллю в системі управління підприємством

Організаційна	Виконавча	Управлінська	Стратегічна	Соціальна
1	2	3	4	5
1) організація бухгалтерського обліку, включаючи підбір і розподіл праці між бухгалтерськими працівниками; 2) вибір комп’ютерних інформаційних систем; 3) розробка облікової політики підприємства	1) ведення бухгалтерського обліку; 2) реалізація управлінських рішень; 3) підтримання корпоративної культури та підтримання сприятливого соціально-пси-хологічного клімату в колективі	1) управління якістю інформаційних послуг; 2) контроль; 3) керівництво колективом бухгалтерських працівників; 4) використання ефективних систем мотивації та оплати праці; 5) профілактика конфліктних ситуацій та вирішення конфліктів	1) розробка нових форм обліку та внутрішньої звітності; 2) планування потреби в ресурсах; 3) планування розвитку бухгалтерської служби	1) забезпечення соціальних виплат і доходів працівникам і акціонерам підприємства; 2) захист членів суспільства через сплату податків та надання достовірної інформації про діяльність підприємства

 

Сучасний бухгалтер – це і менеджер-управлінець, і аналітик, і досвідчений різнобічний фахівець, що приймає рішення, обґрунтовані законодавчими вимогами, які мінімізують ризики операційної діяльності, демонструє лідерські та комунікативні навички, вміння швидко оцінювати ситуацію і прораховувати можливі ризики, що особливо важливо в бізнесі.

В умовах цифрових перетворень у економіці різноманітний світ IT-рішень пропонує бухгалтеру безліч інструментів, з яких він повинен вибрати ту комбінацію, яка максимально відображає завдання з організації бухгалтерського обліку на підприємстві. Тому, для того щоб добитися успіху в цифрову еру, кампаніям необхідно вибудувати свою цифрову культуру – унікальну впевненість у своїх цифрових силах, загальні цінності, переконання, методи і припущення, які визначають поведінку компаній.

Досліджуючи розвиток фаху бухгалтера майбутнього Плікус І., Жукова Т., Осадча О. запропонували модель професії, що сформувалась під впливом цифрових технологій і включає у себе:

- Інтелект - здатність отримувати та використовувати знання для вирішення проблем.

- Креативність - здатність використовувати наявні знання в новій ситуації, установлення зв’язків, генерування нових ідей тощо.

- Цифровий фактор – застосування існуючих та нових цифрових технологій.

- Емоційний інтелект - здатність ідентифікувати власні емоцій та емоції інших, використовувати їх для вирішення завдань, регулювати й управлять ними.

- Бачення - здатність точно прогнозувати майбутні тенденції шляхом екстраполяції існуючих тенденцій і фактів.

- Досвід - здатність і навички для розуміння очікувань клієнтів, створення цінності тощо.

Бухгалтер майбутнього потребує оптимального співвідношення професійних компетенцій (технічних знань, навичок та вмінь) із міжособистісною поведінкою, оскільки бухгалтери становляться лідерами, надійними експертконсультантами і стратегічними радниками для організацій у державному та приватному секторах .

Бухгалтерський облік в умовах автоматизації бізнес-процесів трансформується на краще, а бухгалтери стають ґрунтовними аналітиками, які створюють обліково-аналітичне забезпечення для прийняття управлінських рішень, стають фінансовими аналітиками й аудиторами. Тенденція до діджиталізації бізнесу приводить до того, що більш високими темпами зростає попит на фахівців, які вміють працювати в digital-форматі. Проте цінними залишаться фахівці з реальними емоціями й особистим високопрофесійним ставленням до справи, професійним судженням, гнучкістю мислення, орієнтовані на інформаційні запити стейкхолдерів. Тому в умовах розвитку технологій, інформатизації й «цифрової економіки» необхідно актуалізувати програми підготовки фахівців обліково-фінансової сфери з урахуванням вимог часу, розвивати підвищення професійного рівня і перепідготовку кадрів, які зможуть не тільки формувати бухгалтерську (фінансову) звітність, а й аналізувати, а також займатися інформаційним забезпеченням управлінських рішень

В сучасному цифровому суспільстві комп'ютерний бекграунд повинен мати кожен фахівець, але для бухгалтерів це просто must have, оскільки вони за родом професійної діяльності змушені працювати з величезною кількістю інформації. І цю інформацію потрібно вміти аналізувати, обробляти і ефективно використовувати при прийнятті рішень. Володіння цифровими технологіями є необхідною умовою для успішного розвитку фінансових фахівців, а отже без їх цифрової грамотності процеси автоматичного збору і обробки стануть неможливими. Тому найважливішою умовою функціонування професії бухгалтера в цифровому суспільстві є те, що сучасний бухгалтер повинен постійно вчитися, щоб відповідати вимогам сучасності.