Лекція 4. Методологія вартісного вимірювання майна агроформувань та її вплив на прийняття рішень

1. Особливості вартісно-орієнтованого підходу до потреб управління

 Удосконалення управління – це необхідний елемент розвитку будь-якого суб’єкта господарювання.

Удосконалювати управління можна розглядати по-різному:

– використовуючи досвід (емпіричний підхід);

– або вирішуючи найбільш гострі проблеми, які явно гальмують розвиток (прагматичний підхід);

- науковий підхід – який передбачає дослідження об’єктивних тенденцій розвитку, аналіз причин та факторів виникнення проблем, передбачення наслідків їх вирішення. Науковий підхід щодо управління вартістю підприємства повинен враховувати множину факторів, що забезпечить якісно новий рівень управління даним процесом.

В умовах забезпечення стійкого розвитку економіки України необхідною є трансформація підходу до управління діяльністю підприємствами з переорієнтацією уваги управлінського персоналу від генерування прибутку до приросту вартості підприємства, як основного показника його інвестиційної привабливості. Вартісно-орієнтоване управління полягає не у простій переорієнтації поглядів на зміну пріоритетних показників в системі оцінки ефективності управлінських рішень та результатів діяльності суб’єкта господарювання або ж здійснення періодичної оцінки його вартості. Даний підхід передбачає необхідність впровадження в систему управління ряду змін, спрямованих на забезпечення можливості максимізації вартості у довгостроковій перспективі для різних груп заінтересованих осіб.

Концепція вартісно-орієнтованого управління – це концепція управління, орієнтована на максимізацію вартості підприємства, що не є тотожною балансовій вартості його активів.

Вартість підприємства:

- у вузькому змісті – визначається через ринкову капіталізацію (поточна оцінка підприємства учасниками ринку цінних паперів, через призму його становища на інших ринках);

- у широкому – виражає оцінку досягнутого становища та потенціал розвитку підприємства на трьох базових ринках (ринок товарів та послуг, ринок капіталу, ринок праці).

Історія появи поняття “вартісно-орієнтованого управління”:

- поштовхом до впровадження вартісно-орієнтованого управління у практичну діяльність підприємств стала праця професора Келлогського університету США А. Раппапорта “Creating Shareholder Value: The New Standard for Business Performance”, в якій вчений вперше систематизував ключові ідеї, обґрунтував доцільність використання даного підходу;

- в 1994 р. – було використане вперше американським вченим Дж. Таггартом (J. Taggart) у праці “The Value Imperative: Managing for Superior Shareholder Return”;

Процес вартісно-орєінтованого управління передбачає проходження восьми взаємопов’язаних етапів (табл. 1).

Таблиця 1

Етапи вартісно-орєінтованого процесу управління

До 1 етапу. Правильна оцінка вартості підприємства сприяє адекватному формуванню стратегії розвитку суб’єкта господарювання, встановленню стратегічних та тактичних цілей діяльності. Роль бухгалтерського обліку на даному етапі полягає в представленні інформації, необхідної для оцінки вартості суб’єкта господарювання.

До 2 етапу. Фактор вартості – це будь-які змінні величини, що впливать на вартість підприємства. Для визначення складу факторів, які впливають на вартість підприємства, необхідно провести ґрунтовний аналіз особливостей та умов діяльності суб’єкта господарювання (галузевої специфіки, конкурентного середовища та ін.), а також параметризувати стан зовнішнього середовища. Стан зовнішнього середовища необхідно оцінювати в контексті:

1) особливостей політики уряду відносно пріоритетних напрямів розвитку економіки країни;

2) політичної та економічної ситуацій в країні та країнах, що виступають зонами бізнес-інтересів суб’єкта господарювання;

3) рівня конкуренції на внутрішніх та зовнішніх ринках;

4) рівня розвитку фондового ринку.

Важливим є також ідентифікація “внутрішніх нематеріальних факторів”, що опосередковано впливають на вартість підприємства: рівень кваліфікації персоналу підприємства всіх ієрархічних рівнів управління та напрямів діяльності; рівень організації виробничого процесу та його інноваційність тощо.

Класифікацію факторів вартості наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Класифікація факторів вартості підприємства

Інформація щодо переважної більшості показників, на основі яких здійснюється оцінка впливу факторів на формування вартості підприємства, може надаватися обліковою системою за умови організації відповідних розділів аналітичних рахунків, що може бути здійснено при використанні комп’ютерних технологій.

До 3 етапу. «Планування управлінських дій»:

- розробка тактичних цілей діяльності повинна здійснюватися у взаємозв’язку із стратегічними цілями;

- дані цілі повинні визначатися для всіх структурних підрозділів та будуватися навколо ключових факторів вартості;

- виділення підприємством підцілей в розрізі ключових груп бізнес-процесів з наступним описом системи ключових показників;

- групи синтетичних показників та їх деталізація на аналітичному рівні, що дозволить представити їх в системі бюджетів підприємства з доведенням до центрів відповідальності як безпосередніх виконавців;

- проведення детального аналізу альтернативних варіантів з метою вибору того, що забезпечить можливість максимізувати вартість підприємства;

- включення планових показників в облікову систему, що дозволить здійснювати їх оперативне порівняння з фактичними для контролю

Етап “Організація управління бізнес-процесами створення вартості”:

- виділення етапів формування вартості;

- виділення бізнес-процесів кожного етапу формування вартості як сукупності господарських операцій;

- оцінка бізнес-процесів та їх облікове відображення;

- формування бухгалтерської звітності.

Виділення етапів формування вартості (перший підетап) – слід виділити етапи формування вартості підприємства як сукупності бізнес-процесів з урахуванням:

1) попередньої оцінки вартості, формування вартості в розрізі складових, наступної оцінки вартості (етапи формування вартості підприємства);

2) бізнес-процесів в розрізі максимізації складових вартості;

3) операційної, фінансової та інвестиційної діяльностей як сукупність бізнес-процесів нижчого рівня;

4) проекції внутрішніх бізнес-процесів в розрізі блоків: фінанси, клієнти, внутрішньогосподарські процеси, навчання та перспективи зростання, екологічні процеси; соціальні процеси.

Виділення бізнес-процесів кожного етапу формування вартості як сукупності господарських операцій (другий підетап) – передбачає виділення бізнес-процесів кожного етапу формування вартості як сукупності господарських операцій.

Етапи формування вартості та бізнес-процеси в розрізі них наведено в табл. 3.

Таблиця 3

Етапи формування вартості підприємства в розрізі структури бізнес-процесів

Базовими є процеси фінансово-постачальницького характеру, в ході яких відбувається формування фінансового та фізичного капіталу, а також забезпечення процесу діяльності необхідними матеріальними, трудовими, інформаційними та іншим видами економічних ресурсів, що приймають форму відповідної складової вартості підприємства.

Соціальні процеси, пов’язані з діяльністю суб’єкта господарювання як кооперації людей, виступають джерелом трудових ресурсів.

Екологічні процеси є формою взаємодії підприємства з навколишнім середовищем, що породжують антропогенне збурення. Це, в свою чергу, зумовлює необхідність спрямування діяльності підприємства задля пошуку оптимуму між неякісним споживанням природних ресурсів та корисністю продукції (робіт, послуг), що є об’єктом діяльності (виробництва) підприємства.

На третьому підетапі – відбувається оцінка бізнес-процесів та їх облікове відображення. Ті бізнес-процеси, результат виконання яких не може бути параметризований, відображаються в проекціях системи збалансованих показників через визначені групи ключових нефінансових показників.

Формування бухгалтерської звітності (четвертий підетап) – передбачає формування внутрішньої звітності за даними аналітичного обліку як основи оцінки вартості підприємства та її приросту для різних груп користувачів.

До 7 етапу. При цьому необхідним є впровадження мотиваційних механізмів, що дозволять мінімізувати конфлікти інтересів між власниками та найнятими менеджерами, а також між управлінським персоналом та іншими працівниками підприємства. Це передбачає необхідність визначення показників, що дозволять оцінити внесок працівників у формування вартості підприємства. Роль бухгалтерського обліку на даному етапі полягає в наданні інформації про фактичне значення показників, на основі яких оцінюються результати діяльності персоналу.

До 8 етапу. Вартісно-орієнтоване управління – це складний процес, який передбачає необхідність початкової оцінки вартості підприємства, ідентифікації факторів вартості, розробки стратегії та тактики створення вартості, безпосередньо організації процесу її формування, розробки нової системи оцінки результатів діяльності, системи компенсацій, а також організації системи комунікації. Важливу роль в забезпеченні ефективності реалізації даного підходу до управління відіграє бухгалтерський облік в контексті інформаційного забезпечення заінтересованих осіб щодо:

1) впливу факторів на формування вартості підприємства з врахуванням їх пріоритетності для кожної з груп заінтересованих осіб;

2) фактичного виконання планів створення вартості та відповідно ступеня реалізації тактики і стратегії створення вартості;

3) процесу формування вартості підприємства;

4) величини приросту вартості та здатності суб’єкта господарювання створювати вартість для різних груп заінтересованих осіб;