Тема 10. Монополістична конкуренція та олігополія (2 години)

Більшість реально існуючих галузей організовані як суміш повної конкуренції та чистої монополії, що утворює монополістичну конкуренцію та олігополію.

Монополістична конкуренція — це такий тип ринкової структури, де:

1) на ринках діє багато покупців і продавців, частка кожного незначна;

2) продукція різних виробників неоднорідна (диференційована);

3) вхід на ринок і вихід з нього вільний;

4) виробники не взаємодіють між собою;

5) поінформованість про ціни, обсяги та попит є повною.

Як бачимо головна відмінність – диференціація продукції. Слід зазначити, що ступінь диференціації невисокий і досягається за рахунок торгових марок, тобто дещо відмінної якості продукції, та реклами.

Завдяки диференціації споживачі здатні розрізнити на ринку продукцію різних фірм, отже, попит на продукцію окремої фірми вже не є абсолютно еластичним, хоча й залишається високо-еластичним. Це означає, що фірми мають певну ринкову владу і можуть варіювати ціни (дуже обмежено) без ризику втратити всіх покупців.

Крива попиту на продукцію окремої фірми має традиційний нахил униз, хоча вона і близька до горизонтальної абсолютно еластичної лінії (як у випадку повної конкуренції). Крива MR проходить нижче кривої D (як у випадку монополії).

Задача максимізації прибутку розв'язується графічно: по правилу граничного випуску МR=МС знаходимо оптимальний випуск Q_MК. А потім з допомогою функції попиту знаходимо ціну Р_MK.

Фірма отримує економічний прибуток, якщо Р_MK>АС_MK (чисельно прибуток = площі прямокутника Р_MKE_MKBАС_MK).

Якщо Р_MK<АС_MK – збиток.

Умови беззбитковості і закриття такі ж, як і для повної конкуренції та монополії.

Точка E_MK є станом короткострокової рівноваги монополістично конкурентної фірми.

Стан довгострокової рівноваги монополістично конкурентної фірми відрізняється і від монополії, і від досконалої конкуренції.

На перетині МR_MK та LRMC знаходимо Q_MK. Стан довгострокової рівноваги монополістично конкурентної фірми визначається точкою E_MK(P_MK,Q_MK) на кривій попиту D_MK і кривій довгострокових середніх витрат LRAC, причому ціна P_MK = LRAC, тобто економічний прибуток відсутній (як для повної конкуренції, і це відрізняє монополістичну конкуренцію від монополії).

Але P_MK вища за min LRAC, на рівні якого встановилася б конкурентна ціна. Це відрізняє монополістичну конкуренцію від досконалої. Монополістична конкуренція через відкритість галузі для входження нових фірм не дає можливості отримувати економічний прибуток у довгостроковому періоді - спрацьовує конкурентний механізм.

Проведемо лінію конкурентної ціни і бачимо , що випуск Q_С був би більший, а ціна P_C була б нижчою. Отже, ефективний обсяг випуску в умовах монополістичної конкуренції не досягається і обмежених ресурсів витрачається більше, ніж у випадку досконалої конкуренції.

Водночас в умовах монополістичної конкуренції через відкритість галузі для фірм-новачків немає можливості отримувати економічний прибуток у довгостроковому періоді – спрацьовує конкурентний механізм.

Як бачимо монополістична конкуренція – це дійсно суміш характерних рис і монополії і повної конкуренції.

Одним із пояснень нижчої ефективності цієї ринкової структури є те, що монополістично конкурентні фірми мають додаткові видатки на диференціацію продукції та її рекламу, що збільшує вартість виробництва, скорочує обсяги і веде до підвищення цін. Це своєрідна плата суспільства за повніше задоволення смаків споживачів та за інформування їх щодо переваг окремих товарів або послуг на ринку неоднорідної продукції.