Тема 1. Етапи та еволюція розвитку системи обліку

Історичні аспекти розвитку бухгалтерського обліку досліджує багато  вітчизняних  і зарубіжних  науковців.       Цінність     їхнього наукового осмислення пояснюється важливою роллю у визначенні можливостей подальшого удосконалення системи обліку.

Зокрема, Я. В. Соколов та В. Я. Соколов стверджують, що історія дає змогу: розкрити динаміку процесів, які проходять, та описати їхні закономірності; представити наявні зв’язки та розриви в процесі розвитку; розглянути еволюцію формування категорій і методів, які використовуються; простежити зміну концепцій; показати історію проблем та їхнього вирішення; навчити фахівців об’єктивно оцінювати нове або те, що під ним розуміється; подати практикам огляд вирішених задач; залишити майбутнім поколінням наукову спадщину та полегшити пошук нових ідей; освоїти техніку наукового передбачення тощо.

На думку М. С. Пушкаря, без конкретно історичного аспекту, без врахування подій історії логіко-структурні методи як замкнуті системи відношень можуть виродитись в антиісторичний схематизм, в упереджений, неадекватний опис предмета, віддаленого від реальної дійсності.

Виявлення особливостей історичного розвитку теорії обліку є, на думку С. Ф. Легенчука, ключем до вирішення проблем, які існують в бухгалтерському обліку на сучасному етапі.

Одним з найбільш важливих висновків щодо розгляду історичних аспектів бухгалтерського обліку є думка про те, що, досліджуючи історію розвитку бухгалтерського обліку, необхідно пам’ятати і про інші науки, які так чи інакше пов’язані з обліком.

Автор цього твердження Л. В. Івченко також вважає, що необхідно використовувати так званий корпоративний (селективний, об’єднуючий) підхід, суть якого полягає в тому, що знання, отримані з різних дисциплін, так чи інакше пов’язаних з бухгалтерським обліком, є вихідним матеріалом, що може бути використаний при побудові методологічних конструкцій обліку.

Схожу думку висловлює Н. В. Ярошовець, котра зазначає, що знання історії обліку важливе для розуміння його сучасного стану і оцінки можливих варіантів розвитку, а еволюція бухгалтерського обліку розглядається не заради її самої, а для полегшення розуміння сучасного і оцінки майбутнього.

З огляду на зазначене розгляд генезису обліку є основою формування майбутньої, більш досконалої його концепції, розвитку теорії, організації та методології. На основі оцінки особливостей, властивих тому чи іншому історичному періоду, стає можливим формування нових характеристик та визначення інструментарію системи рахунковедення. Науковий підхід до встановлення закономірностей та особливостей кожного історичного періоду дає змогу виявити й систематизувати можливі шляхи удосконалення й модернізації облікової системи на основі врахування законів доцільності.

Застосування порівняльно-історичного методу в дослідженні проблем і перспектив розвитку обліку дає змогу виявити типологічні закономірності, властиві як об’єктам, так і самій системі обліку загалом, здійснити порівняння та встановити особливості підходів до ведення обліку в різні історичні періоди, дослідити схожість та відмінності рис обліку (як результат еволюційних закономірностей) на різних етапах його розвитку, наслідки взаємовпливу явищ і процесів, які відбуваються при цьому, а також здійснити аналіз впливу конкретно-історичних чинників на стан системи обліку.

У більш деталізованому спектрі дослідження історичних аспектів розвитку системи обліку може бути джерелом формування нових його концепцій, принципів, функцій, способів і прийомів ведення. Окрім цього, найвагомішим результатом буде формування нової теоретичної парадигми та розробка інноваційної методології, яка ґрунтуватиметься на використанні тенденцій не лише розвитку обліку, а й комплексу базових наук, у тому числі сучасних інформаційних систем, теорії моделювання, математичної статистики та інших.

Суттєве значення у забезпеченні процесу еволюції системи обліку в сучасних умовах має розмежування історичних етапів розвитку. Проте дослідження наукової літератури свідчить, що періодизація розвитку системи обліку наводиться не стільки з дослідницькою, скільки з інформаційною метою. Так, процес, що відбувся, з точки зору філософії буття не може змінити сучасне. Однак його аналіз, як і встановлення причин виникнення, наслідків існування тощо, дасть змогу виявити й оцінити можливі альтернативи та вибудувати логічні моделі, які б мали більш досконалі характеристики й параметри.