Тема 14. Самозайнятість на ринку праці

Відповідно до п. 14.1.226 ст. 14 Податкового Кодексу «Самозайнята особа — платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності».

З економічної точки зору, самозайнятість (в англомовномій економічній науці — «Self-employment») є однією з форм трудової зайнятості, що передбачає самостійну організацію власної трудової діяльності, самостійне розпорядження вигодами від цієї діяльності та несення всіх пов'язаних із нею ризиків.

Самозайнятими особами є, зокрема, науковці, письменники, артисти, митці, приватні вчителі, лікарі, приватні нотаріуси, адвокати, арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори), аудитори, бухгалтери, оцінщики, місіонери. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб

Фрила́нсер, також трапляється написання фріла́нсер (англ. freelancer — «вільний митець») — вільнонайманець, який сам шукає собі проекти, може одночасно працювати на декілька фірм. Фрилансер виконує роботу без укладання довгострокового договору з роботодавцем, найманий тільки для виконання певного переліку робіт (позаштатний працівник). Також фрилансером є працівник, запрошений для виконання робіт в ході аутстафінгу. Будучи поза постійним штатом якої-небудь компанії, фрилансер може одночасно виконувати замовлення для різних клієнтів. В Україні фрилансерами переважно називають людей, що виконують будь-яку роботу через мережу інтернет віддалено.

«Самозайнятими» частіше називають бізнесменів, торговців, чий прибуток визначається не зарплатою, а підприємницькою діяльністю. Самозайнята людина – сама собі бос.

«Фрілансерами» в Середньовіччі називали найманих солдатів; сьогодні ж це незалежні професіонали, які працюють у різних проектах переважно на гонорарній основі.

Тому ключове питання у пошуках різниці між самозайнятими та фрілансерами – хто замовник праці? Особа, з якою ви співпрацюєте, – це ваш клієнт чи начальник?

Самозайнятими ми можемо назвати невтомних фермерів, діловитих стартаперів, заповзятливих власників йога-студій. Фрілансерами – вільних митців, програмістів, дизайнерів, журналістів, перекладачів.

Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Плюси

+ свобода вибору робочого завдання;

+ вільний графік;

+ відсутня транспортна проблема — фрилансер працює вдома, в нього немає необхідності кожен день добиратися в певне місце;

+ сприятливі умови праці — можна облаштувати робоче місце на свій смак;

+ звільнення не загрожує;

+ відповідальність лише за свої дії;

+ виконання лише власної роботи — ніхто не попросить «підмінити»;

+ можливості для міжнародної співпраці.

Мінуси

- не завжди є гарантії отримання оплати за виконану роботу

- нестабільність прибутків;

- відсутність соцпакету;

- відсутність оплачуваних вихідних і відпусток;

- необхідність самому вести бухгалтерію і платити податки;

- не завжди є відповідні пропозиції роботи щодо навичок;

- додаткові витрати на робоче місце;

- примарні можливості для якісного кар'єрного росту.

Фрілансери можуть бути прикріплені до одної або кількох організацій-роботодавців, та/або розміщувати своє портфоліо на спеціалізованих сайтах для фрилансерів. Зазвичай, існують як сайти за спеціалізацією у напрямку перекладу, програмування, копірайтингу тощо, так і загальні сайти фрилансерів. З часом, фрилансер може накопичити базу клієнтів та працювати за індивідуальними замовленнями.

Ринок фрілансу в Україні та світі продовжує зростати. За даними сайту Freelancer.com, найбільш перспективними напрямами діяльності для фрілансерів є створення презентацій у PowerPoint, написання звітів, бухгалтерський облік, малювання ілюстрацій, Photoshop-дизайн, Фейсбук-маркетинг, розробка Android.

На сьогодні у США та Канаді самозайняті становлять 10-15% усіх працевлаштованих; у Греції, Туреччині, Мексиці таких 30%.

В Україні самозайнятих рахують нечасто. За даними Інституту соціології Національної академії наук України за 2011 рік, самозайнятими вважалося близько 5% українців – це навіть менше, ніж кількість безробітних у країні. Проте чимала кількість самозайнятих, особливо фрілансерів, працюють неофіційно.

На сьогодні в Україні нараховують понад 1,2 млн. фізичних осіб-підприємців. Визначити, яку частину цих людей складають власники своєї справи, а яку – незалежні працівники, фактично неможливо.

«Основна помилка багатьох, хто вирішує працювати на себе, – це припущення, що в такому форматі свободи буде більше. Нічого подібного. Свободи «рухів» більше, але свободи від роботи значно менше.

Тобто коли я працюю на боса, мені потрібно відпрацювати 10 годин у заданому форматі, а коли на себе – у мене немає ліміту на роботу, а є тільки ліміт на відпочинок.

Але тут є одна важлива річ: коли я працюю на себе, я змучуюсь фізично, але духовно мене розпирає від щастя та нових звершень. А ось коли працюєш на когось, то маєш певний об’єм задач, виконуєш їх – і спиш спокійно.»