ТЕМА 2. ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ

Будь-яким підприємством, чи то корпорацією чи сімейним магазином, необхідно управляти. Коли говорять «управління підприємством», мають на увазі дії його керівника, які направлені на досягнення якоїсь певної мети. Сьогодні керівників підприємств називають «менеджер», а те, чим вони займаються - менеджмент. Що ж означають поняття «менеджмент», «менеджер»?

Сучасний Оксфордський словник англійської мови тлумачить поняття «менеджмент» не однозначно, а саме:

1)   менеджмент - це спосіб, манера спілкування з людьми;

2)   менеджмент - це вміння та адміністративні навички організовувати ефективну роботу апарату організації;

3)   менеджмент - це влада та мистецтво керування;

4)   менеджмент - це органи управління, адміністративні одиниці, підрозділи.

Поміж менеджерів-практиків та вчених ще й досі не існує єдності поглядів щодо сутності менеджменту:

1)   перші вважають, що менеджмент - це професія, що орієнтована на практичне використання. Головне тут - реальний результат, який забезпечується накопиченим досвідом менеджера;

2)   другі вважають, що менеджмент - це процес досягнення мети організації за допомогою інших людей. Тому, головне для менеджера - це мистецтво спілкування з людьми та керування ними;

3)   треті вважають, що менеджмент - процес прийняття раціональних рішень. Тому, головне завдання менеджера - це пошук оптимальних управлінських рішень за допомогою математичних моделей та на основі використання системи наукових знань.Термін “менеджмент” походить від англійського “to manage” і означає – управляти, стояти на чолі, завідувати, вирішувати проблеми.

Українське слово «управління» та англійське «management» хоча і є словами-синонімами, проте справжній їх зміст дещо відрізняється. Термін «управління» не є задовільним замінником слова «менеджмент» тому, що в останньому мова йде лише про одну із форм управління, а саме про управління соціально-економічними процесами за допомогою і в рамках підприємницької структури, акціонерної компанії тощо. При чому економічною основою менеджменту є ринковий тип господарювання. Таким чином термін «менеджмент» вживається у відношенні до управління господарською діяльністю, тоді як для інших цілей використовуються терміни: «організація», «управління», «адміністрування».

Останніми роками спостерігається певна конвергенція поглядів на менеджмент. У широкому розумінні менеджмент - це вміння досягати поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект та мотиви поведінки інших людей (рис. 2.1).

 
Рис. 2.1. Основні складові та сфери менеджменту

У діяльності всіх менеджерів, незалежно від функції, яку вони виконують, посади, яку вони обіймають, галузі, у якій вони працюють, є дещо спільне. Саме це спільне, загальне для діяльності всіх менеджерів і становить фундамент науки менеджменту, складає її основи, які і є предметом вивчення курсу «Основи менеджменту» як навчальної дисципліни.

При цьому слід зауважити, що знань теоретичних основ управління замало для забезпечення ефективного функціонування тієї або іншої організації. «Той, хто ставить діагноз за книгою, або намагається управляти, вивчивши напам’ять принципи менеджменту, рідко коли досягає успіху».

Відомо, що за всіх інших рівних умов кінцевий результат діяльності різних керівників не однаковий. Спроби пояснити це науковими методами результатів не дають і дати не можуть. В управлінській діяльності завжди присутнє дещо таке, що не піддається кількісному аналізу і що прийнято називати мистецтвом управління. Проте, це не означає, що управління здійснюється спонтанно, стихійно, що менеджер покладається тільки на вдачу, інтуїцію, власний досвід. Мистецтво управління саме і є вмінням менеджера-практика пристосувати досягнення науки управління до:

-       особливостей власного характеру;

-       особливостей підлеглих;

-       особливостей відповідної сфери бізнесу.

Таким чином, наука та мистецтво менеджменту не виключають, а доповнюють одне одного. Мистецтво менеджменту завжди спирається на наукові знання, які покладено в його основу.

Поняття «менеджмент» є досить загальним і трактується по різному. У ньому поєднуються досить різні принципи, ролі, види діяльності та функції. Підходи, що найчастіше використовуються при визначенні сутності та змісту менеджменту, можна подати у вигляді окремої моделі (рис. 2.2.)

Рис. 2.2 Підходи до визначення менеджменту

Як видно із даної моделі, існують різні підходи до визначення терміну «менеджмент»:

1. Менеджмент як функція. Перш за все менеджмент розглядається як особливий вид людської діяльності, спрямований на досягнення визначеної мети або цілей організації.

2. Менеджмент як процес – відображає прагнення теоретиків і практиків менеджменту інтегрувати всі види діяльності пов’язані з управлінням у єдиний безперервний ланцюг.

3. Менеджмент – це орган або апарат управління сучасними організаціями, його завдання – ефективно використовувати і координувати всі ресурси для досягнення мети.

4. Менеджмент – це категорія людей, які управляють організацією. Вони забезпечують умови для продуктивної та ефективної праці зайнятих в організації працівників та одержання результатів, що відповідають поставленій меті.

5. Менеджмент як мистецтво управління – це процес ефективного використання теоретичних знань у практичній діяльності, сукупність прикладів, зразків, еталонів кваліфікованого вирішення управлінських проблем у різних ситуаціях.

6. Менеджмент як наука має свій предмет і методи його вивчення, свої специфічні проблеми і підходи до їх розв’язання. Наукову основу цієї дисципліни складає вся сума знань про управління, накопичена практикою людської цивілізації і сконцентрована у вигляді концепцій, теорій, способів, систем управління. Менеджмент як наука пояснює природу управлінської праці, встановлює причинно-наслідкові зв’язки, виявляє фактори та умови, за яких спільна праця людей є більш ефективною. Наука управління розробляє свою теорію, змістом якої є закони, закономірності, функції, принципи та методи управлінської діяльності.

Загалом наявність багатьох підходів до розгляду менеджменту спричинили появу більш ніж трьохсот визначень менеджменту, згідно яких менеджмент – це: самостійний вид людської діяльності, професійно спрямований на досягнення цілей організації шляхом використання різного роду ресурсів із застосуванням принципів та методів наукового управління; спосіб та манера спілкування з людьми; влада та мистецтво керівництва; вміння та адміністративні навички організовувати ефективну роботу служб та працівників; органи управління, адміністративні одиниці; наука про управління.

Окремі дослідники вважать, що в англійську мову слово «менеджмент» потрапило разом з норманами, після завоювання Англії у 1066 році, й тоді воно мало форму старофранцузького слова ménagement – «мистецтво супроводжувати, скеровувати», походячи з латинської мови від виразу manu agere – «вказувати рукою».

Таким чином, з однієї сторони, існує тотожність понять «менеджмент» та «управління», але водночас не можна вести мову про їх абсолютну ідентичність. Якщо менеджмент традиційно розглядається як універсальний вид людської діяльності, в ході якого будь-яка комерційна і некомерційна організація спрямовується на досягнення поставлених цілей, ефективне використання ресурсів і високу продуктивність праці, то управління є властивістю, притаманною будь-якій системі, яка дозволяє розпізнати сукупність елементів як ціле.

Розрізняють управління в біологічних, соціальних, економічних, політичних, технічних, кібернетичних та інших системах і підсистемах. Іншими словами, поняття управління є ширшим і охоплює системи живої та неживої природи, а менеджмент – його різновидом, концентруючись на управлінні соціотехнічними системами, тобто такими, в яких жива праця людей поєднується з використанням засобів і предметів праці, а результати діяльності таких систем мають суспільну цінність. Найпростішу систему управління утворюють об’єкт управління та пов'язаний з ним орган управління – суб’єкт. Зв’язки між ними бувають прямими і зворотними: прямим зв’язком передаються керуючі команди (накази і розпорядження), а зворотнім – відомості про стан об’єкта.

Суб’єкт управління або керуюча система – фізична особа чи організація (група осіб чи юридична особа), яка приймає рішення та керує процесами чи відносинами шляхом здійснення владних впливів на об’єкт управління. Основою владного впливу суб’єкту управління на об’єкт є організаційно-розпорядчі, економічні та морально-етичні важелі впливу.

Об’єкт управління або керована система – це те, на що спрямований владний вплив суб’єкту управління (інформація, люди, процеси). Відносини між суб’єктом і об’єктом управління у загальному вигляді можна представити так, як це показано на рисунку 2.3.

Рис. 2.3. Взаємодія між суб’єктом і об’єктом управління.

Що ж стосується терміну «керівництво», то він означає групу осіб в організації, які наділені владними повноваженнями, а «керування» означає ще й роботу, пов’язану з управлінням технічним устаткуванням. З’ясувавши значення та походження основних термінів, які описують процес управління, варто перейти до питання більш складного: чим є менеджмент - наукою чи мистецтвом?

Якщо наукою вважати діяльність з отримання знань та самі знання про дійсність, а мистецтвом – досконале вміння у якийсь справі або майстерність, то менеджмент, охоплюючи всі сфери діяльності організації, має ознаки і науки, і мистецтва. По-перше, він базується на використанні об’єктивних законів та закономірностей економіки, психології та суспільної взаємодії. Менеджмент як система знань виник і розвинувся в зв'язку з необхідністю пояснити, чому розвиваються або руйнуються організації. Шляхом спроб та помилок дослідники управління відповідають на запитання «У чому виявляється успіх організації?» та «Що може зробити керівник для забезпечення успіху організації?». Для відповіді на них науковці накопичували емпіричні дані (тобто такі, що засновані на досвіді, вивченні фактів, безпосередньому спостереженні та проведенні експерименті), здійснюючи продукування та теоретичну систематизацію об’єктивних знань про дійсність. Таким чином, менеджмент варто розглядати як науку, оскільки він:

а) є сферою людської діяльності;

б) утворює нові та систематизує існуючі знання про суспільну діяльність (тобто управління соціотехнічними системами);

в) формує уявлення людей про середовище, у якому відбувається взаємодія між людиною та технологічним обладнанням;

г) втілюється в практику ведення бізнесу завдяки отриманим від досвіду та рекомендацій результатам.

Але чи є менеджмент мистецтвом?

Крім широкого розуміння мистецтва як «майстерності у виконанні дорученої справи», існує й більш традиційне визначення, згідно з яким мистецтво виступає однією з форм суспільної свідомості, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних етичних ідеалів. Тому найкращою відповіддю на наведене вище запитання є вислів одного з найвидатніших мислителів та теоретиків сучасності, канадського дослідника менеджменту Генрі Мінцберга: «Керівники та суспільство сприймають менеджмент як науку чи як професію, якій можна навчитися в університеті. Насправді ж, менеджмент – це найдосконаліше мистецтво, оволодіти яким без досвіду неможливо.

Менеджмент - це управління соціально-технічними системами, яке полягає у здійсненні процесу планування, організації, мотивації та контролю діяльності організації з метою ефективного та результативного виконання завдань.

Менеджмент – цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей.

Менеджмент – це вміння досягати поставлених цілей використовуючи працю, інтелект та мотиви поведінки інших людей.

Менеджмент – це сукупність методів, принципів, засобів, функцій і форм управління організаціями, установами з метою реалізації стратегічних планів, досягнення ефективного виробництва і збільшення прибутку.