Тема 6. Виробнича стратегія і конкурентоспроможність підприємства (лекція)

Стратегія – мистецтво керівництва певною організацією.

Найсуттєвіші особливості стратегії організації:

• розробляє вище керівництво, але реалізація передбачає залучення всіх рівнів управління;
• має за мету перспективи розвитку всієї організації, а не окремо її підрозділу чи індивіда;
• повинна обґрунтовуватися широкими дослідженнями і фактичними даними ( збір та аналіз даних про галузь, ринок, конкуренцію );
• надає фірмі визначеність, індивідуальність з точки зору відбору й залучення ресурсів;
• має  бути цілісною протягом тривалого часу і водночас гнучкою, щоб за необхідності можна було здійснити її модифікацію та переорієнтацію.

Необхідність розроблення стратегії організації:

• забезпечує керівництву базу для створення плану на тривалий період;
• дає основу для прийняття управлінського рішення;
• дозволяє визначити основні напрямки дій;
• сприяє зниженню ризику при прийнятті рішень;
• допомагає забезпечити єдність загальної цілі всередині організації.

Відпрацювання стратегії здійснюється у кілька стадій:

• процес розроблення плану;
• коригування планових завдань;
• внесення змін і доповнень.

Послідовність цих етапів відображено на рис. 1.

Рис. 1. Процес стратегічного планування

Формування стратегічного плану – ретельна, систематична підготовка до майбутнього.

Перший крок – визначення місії організації.

Місія – суперзавдання, яке визначає доцільність її існування, описує простір діяльності з огляду на виробництво продукції (послуг) та місця на ринку.

На основі місії організації формуються загальні цілі, які конкретизують місію.

Після визначення місії, цілей, здійснюється аналіз зовнішнього середовища, він дає можливість тим хто відпрацьовує стратегічний план контролювати зовнішні по відношенню до організації фактори, визначити можливості та загрози для фірми.

Наступний крок управлінське обстеження – методичне оцінювання функціональних зон організації з метою визначення її стратегічно сильних та слабких сторін.

Привівши внутрішні сили й слабкості у відповідність  із зовнішніми небезпеками та можливостями  керівництво може приступати до вибору відповідної стратегічної альтернативи.

Рис. 2. Етапи стратегічного планування