ТЕМА 4. КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ ОЦІНЮВАННЯ ДЕГРАДАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У ҐРУНТАХ.

Оцінювання деградаційних процесів у ґрунтах здійснюється на основі системи критеріїв (якісних ознак або напрямів змін) та показників (конкретних кількісних або напівкількісних параметрів). Це дозволяє визначити ступінь руйнування ґрунтового покриву та розробити заходи з його відновлення.

Нижче наведено основні критерії та показники оцінювання деградації ґрунтів, згруповані за типами процесів.

1. Фізична деградація

Цей критерій відображає погіршення фізичних властивостей ґрунту, його структури та водно-повітряного режиму.

·  Щільність складення (об'ємна маса): збільшення показника понад оптимальні межі (наприклад, >1,4–1,5 г/см³ для суглинкових ґрунтів), що свідчить про переущільнення.

·  Структурно-агрегатний стан: зменшення кількості агрономічно цінних агрегатів (розміром від 0,25 до 10 мм) та зниження водоміцності структури.

·  Загальна шпаристість: падіння рівня загальної шпаристості (нижче 45–50%) та шпаристості аерації.

·  Водопроникність: зниження швидкості вбирання води ґрунтом, що призводить до поверхневого стоку.

2. Ерозійна деградація (водна та вітрова ерозія)

Критерій визначає ступінь втрати верхнього родючого шару ґрунту під дією води або вітру.

·  Потужність гумусового горизонту: зменшення товщини профілю порівняно з нееродованими аналогами (слабо-, середньо- та сильнозмиті ґрунти).

·  Втрата дрібнозему (родинність): об'єм або маса змитого/винесеного ґрунту з одиниці площі за рік (т/га за рік).

·  Площа дефляційно-небезпечних земель: відсоток площ, схильних до пилових бур та видування.

·  Розвиток яружної мережі: щільність та довжина ярів на одиницю площі території.