Форум

Дуже цікава ідея
Як ми всі вже знаємо існують такі види матричної організаційної структури: функціональна, балансова, проектна, контрактна.
Давайте ж спробуємо підняти питання, які не було представлені в лекції, використовуються інші зовнішні джерела.
Влаштує змашання на знаходження самої цікавої та самої користої інформації.

Також можливо хтось має якийсь особистой досвід, яким хоче та може поділитись

Форми (типи) організаційної структури повинні розглядатися на внутрішньому та зовнішньому рівнях.

Внутрішній рівень відбиває стосунки між окремими виконавцями і групами, які виконують проект. Зовнішній рівень передбачає наявність певної структури зв’язків між окремими виконавцями і групами, залученими до виконання проекту, їхніми материнськими підрозділами, відділами, компаніями.

Серед зовнішніх організаційних структур виділяють такі основні форми: форма проектної команди, матрична організація, гібридна організаційна структура, структура модульного зв’язку. Основними формами внутрішньої структури є: внутрішня функціоналізація, федеральна організація, внутрішня матрична структура, дивізіональна структура, централізована або децентралізована форми організації великих проектів.

Мені доводилося працювати у проектній структурі , і це був непоганий досвід

Проектна структура управління - тимчасова структура, створювана для рішення конкретної комплексної задачі.

Кожен член команди відповідає за певний напрямок діяльності - виробництво, постачання, фінанси і бюджет і т.д. Загальне керівництво здійснює менеджер проекту, який підпорядковується безпосередньо генеральному директору.
Команда фізично відокремлена від організації і має чітку орієнтацію на досягнення цілей проекту.
Сенс проектної структури управління полягає в тому, щоб зібрати в одну команду найкваліфікованіших співробітників різних професій для здійснення складного проекту у встановлені терміни з заданим рівнем якості і в рамках виділених для цієї мети матеріальних, фінансових і трудових ресурсів.
Після завершення робіт по проекту структура розпадається, а персонал переходить в нову проектну структуру або повертається на свою постійну посаду
В якості найважливіших переваг такого виду структур управління можна назвати:

- Скорочення чисельності управлінського персоналу в порівнянні з ієрархічними структурами;
- Комплексний підхід до реалізації проекту, вирішення проблеми;
- Концентрацію всіх зусиль на вирішенні однієї задачі, на виконанні одного конкретного проекту;
- Велику гнучкість проектних структур;

Аналіз практики функціонування як зарубіжних, так і вітчизняних фірм дозволяє виділити певні види організаційних структур, які, в свою чергу, можна об'єднати у дві групи (типи): механістичні та органічні.

Механістичні структури (їх ще називають ієрархічними, формальними, бюрократичними, класичними, традиційними) характеризуються жорсткою ієрархією влади в компанії, формалізацією правил і процедур, централізованим прийняттям рішень, об’єктивними критеріями відбору кадрів, об’єктивною системою винагороди. Вони функціонують як чітко злагоджений механізм. До цього типу відносять лінійну, функціональну структури та їх симбіоз – лінійно-функціональну і дивізіональні структури управління.

Органічні (адаптивні) структури мають розмиті межі управління, невелику кількість рівнів управління, характеризуються слабким чи помірним використанням формальних правил і процедур, децентралізацією прийняття рішень, амбіційною відповідальністю, неформальними міжособистісними стосунками. До них належать матричні, проектні, множинні і тому подібні організації, що відрізняються великою гнучкістю у взаємодії із зовнішнім середовищем.

Якщо зовнішнє середовище стабільніше, в ньому спостерігаються незначні зміни, то організація може з успіхом застосувати механістичні оргструктури, що мають малу гнучкість і вимагають більше зусиль для їх зміни. У випадку, коли зовнішнє середовище дуже динамічне, оргструктура повинна бути органічною, гнучкою, здатною швидко реагувати на зовнішні зміни. Зокрема, така структура повинна передбачати високий рівень децентралізації, наявність великих прав структурних підрозділів у прийнятті рішень.

Коротко про основні типи організаційних структур.

Лінійна організаційна структура. У її межах, залежно від довжини ієрархічного ланцюга, виокремлюють елементарну структуру та лінійну ієрархію.

Функціональна організаційна структура виникає там, де з'являється функціональний розподіл праці й функціональна спеціалізація. Основу її становить так званий "шахтний" принцип побудови і спеціалізації управлінського процесу за функціональними підсистемами організації.

Лінійно-функціональна організаційна структура є найпоширенішою в середовищі підприємств, що зростають, переходячи з категорії малих до категорії середніх. Управління такими підприємствами потребує більшого професіоналізму у виконанні окремих функцій, але централізація управління при цьому зберігається.

Дивізіональна структура створюється в тих організаціях, які різко збільшують масштаби своєї діяльності і прагнуть диверсифікувати виробництво у відповідь на вимоги динамічного зовнішнього оточення. У цьому разі вирізняються відносно відокремлені й наділені великими правами для здійснення своєї діяльності структурні підрозділи.

Оргструктура на базі стратегічних одиниць бізнесу (СОБ) застосовується в організації тоді, коли вона має багато самостійних відділень з близьким профілем діяльності. У цьому разі для координації їхньої роботи створюють спеціальні управлінські органи, які очолюють заступники вищого керівництва (віце-президенти). Цим філіям надається статус стратегічних одиниць бізнесу.

Проектно-цільова структура формується при розробці організаційних проектів (наприклад модернізації виробництва, освоєння нового продукту тощо). Управління проектом передбачає формування проектної команди і охоплює визначення цілей проекту, формування структури, планування і організацію виконання робіт, координацію дій виконавців.

Матрична організаційна структура - відображає закріплення в організаційній будові фірми двох напрямів керівництва. Вертикальний напрям — управління структурними підрозділами організації. Горизонтальний напрям — управління окремими проектами чи програмами, для реалізації яких залучаються люди й ресурси різних підрозділів організації.

Я знаю що організаційну структуру створюють п’ять елементів: план роботи, відділ, делегування, контроль і ланцюг команд. Ці елементи складають організаційну схему та створюють саму організаційну структуру. «Відділ» стосується того, як організація структурує свої робочі місця для координації роботи. «Діапазон контролю» означає кількість осіб, які підпорядковуються керівнику. «Ланцюжок командування» відноситься до лінії повноважень.

Стратегія централізації чи децентралізації управління також впливає на організаційні структури. «Централізація», тобто ступінь, до якого повноваження щодо прийняття рішень обмежені вищими рівнями управління, зазвичай призводить до пірамідальної структури. Централізація, як правило, рекомендується, коли суперечливі цілі та стратегії операційних підрозділів створюють потребу в єдиній політиці. «Децентралізація», тобто ступінь, до якого нижчі рівні ієрархії мають повноваження приймати рішення, зазвичай призводить до стрункішої та плоскішої організації. Децентралізація рекомендована, коли суперечливі стратегії, невизначеність або складність вимагають місцевої адаптації та прийняття рішень.

Зацікавившись цією темою, я знайшла для себе багато нової інформації щодо типів організаційних структур проектів. Для управління проектами використовуються такі типи організаційних структур:
-функціональні організаційні структури використовуються як правило, для організацій з вертикальною (ієрархічною) структурою управління. Як приклад - генеральний директор має заступників за основним напрямом своєї діяльності, які мають свої структурні підрозділи.
-проектно-цільові організаційні структури виникають у разі, коли вся діяльність організації концентрується на виконанні певного проекту, досягнення певної мети. При цьому всі інші структурні утворення або відсутні або мають допоміжне значення - штабні та обслуговуючі підрозділи, комітети, тощо.
-матричні організаційні структури - це тимчасова структура, яка створюється для вирішення конкретного завдання. Під час її організації формується команда спеціалістів для реалізації конкретного проекту. Після завершення проекту команда виконавців розпускається. Такого роду організаційна структура використовується для реалізації великих проектів. У матричній організації члени проектної групи підпорядковуються керівнику проекту і безпосереднім керівникам своїх відділів
-дивізіональні структури -  структура управління підприємством, у якій управління побудоване на принципах виділення в окремі підрозділи функцій (продуктів, процесів). Поява таких структур пов’язана зі зростанням підприємств, ускладненням технологічних процесів, суттєвими змінами зовнішнього економічного середовища.
-змішані (гібридні) організаційні структури - такі структури поєднують в собі форми різного типу. Прикладом  таких структур є часткові матриці. Така структура застосовується тоді, коли підприємство регулярно реалізує  проекти, але при цьому до проектної діяльності  залучаються не всі , а лише окремі функціональні підрозділи, інші ж виконують свою роботу в звичайному  функціональному режимі.