Пальмета – рослинний
орнамент у вигляді
віялоподібного листа пальмового дерева, квітки аканта або жимолості. Був розповсюджений у єгипетській
і елліністичній архітектурі – як антефікси, у завершеннях пам'ятних стел і надгробків, у капітелях іонічних і
коринфських колон, у прикрасах карнизів. Уперше мотив пальмети зародився
в Єгипті і являв собою стилізовану віялоподібну квітку лотоса; зафіксовані
різні типи єгипетських пальмет – прості, з одиночною
квіткою; одиночні з мотивом висхідного сонця; кисті із квіток; квітка або пальмова гілка, що опираються на
сувій. З Єгипту мотив пальмети поширився на
Крит, у Межиріччя та Персію, де знайдені одні із самих ранніх зразків пальмет, імовірно,
засновані на найдавніших єгипетських мотивах.