Рустика (від лат. rusticus – простий, грубий;
буквально – сільський) в архітектурі,
рельєфна кладка або облицювання будівлі камінням із грубо обтесані або опуклою лицьовою поверхнею (так звані
рустами). Оживляючи площину стіни багатою грою світлотіні,
рустика створює враження мощі, масивності будівлі. При обробці фасаду штукатуркою рустикою
імітується розбивкою стіни на прямокутники або на смуги.