Термінологічний словник Глосарій

 — гальмування (повне або часткове) якого-н. процесу за допомогою різних інгібіторів.

 — оголошую, вказую, показую, визначаю) — виявлення і ідентифікація патогенних мікроорганізмів в різних об’єктах.

 - прихований, латентний період, проміжок часу протягом заразної хвороби від моменту зараження тварини до появи перших клінічних ознак захворювання. Тривалість інкубаційного періоду специфічна для типового перебігу хвороби і є її важливою систематичною характеристикою (гострі, хронічні, повільні і т.п. інфекції). Стосовно до збудників, що розповсюджуються за допомогою векторів (40, 63, 104), існує визначення зовнішній інкубаційний період, час, що означає, протягом якого заражений вектор (як живий, так і неживий) стає здатним передавати збудника сприйнятливому організму.

 — введення збудника шляхом ін’єкції (штучне зараження або внесення його в організм тварини членистоногими — переносниками при укусах).

 — кількість прямої сонячної радіації, падаючої на одиницю горизонтальної площі на даному рівні. Враховується як чинник фіз. знезараження території, місцевості.

 — незмінений мікроорганізм (бактерія, фаг, вірус і ін.) або тварина. Іноді вживається як син. «контрольна тварина».

 - повторна екзогенна інфекція (суперінфекція), яка виникає внаслідок зараження організму, вже інфікованого іншим збудником і протікає незалежно від первинної інфекції; наприклад, гостре перехворювання на фоні якої-небудь хронічної інфекції.

 — патологічний стан, викликаний загальною дією на організм отруйних речовин, що поступили ззовні (екзогенна інтоксикація) або що утворюються в самому організмі (ендогенна інтоксикація).

 — динаміка взаємодії між організмом тварини і збудником інфекції.

- біологічне явище, суть якого полягає в специфічній взаємодії сприйнятливого організму-хазяїна (тварини, людини, рослини) з патогенними мікроорганізмами-збудниками внаслідок проникнення останніх в макроорганізм і розмноження їх там; виявляється в різних формах - від носійства (68) і інапарантної інфекції (91) до інфекційної хвороби. В зв’язку багатоплановістю поняття інфекції як біологічного явища і термінологічної недосконалості в епізоотологічному побуті під інфекцією нерідко мається на увазі (1) заразливе начало, збудник, зараження («інфекція проникла через шкіру», «попала в рану»), (2) захворювання як таке, інфекційний процес («вогнище інфекції», «спалах інфекції») або (3) інфекційна хвороба, нозологічна категорія, форма («хронічна інфекція», ящурна інфекція, інфекційна захворюваність). Незважаючи на відносну умовність, допустимі всі три позначення.