Термінологічний словник Глосарій

— застосування вакцин для створення активного імунітету проти інфекційних хвороб.

- засоби активної імунопрофілактики заразних хвороб, основу яких складають протективні антигени живого (реплікуючі антигени), убитого корпускулярного збудника або його окремі антигенні субстанції в ізольованій, розчинній формі. Основні традиційні типи вакцин - (1) живі з аттенуйованих варіантів збудників або гетерологічні з антигенно схожих мікроорганізмів, (2) інактивовані з убитих і (3) субодиничні із зруйнованих збудників або їх компонентів. Вакцини нового покоління - генно-інженерні, рекомбінатні - мають в основі реплікуючі або ізольовані антигени, отримані із застосуванням технології рекомбінантних ДНК. Різні типи вакцин мають свої переваги і недоліки технологічного, імунологічного і протиепізоотичного характеру 

— пухирець з серозним вмістом. В. — одна з форм інфекційного висипу. Див. Афти.

 — характеристика природного вогнища хвороби по числу видів основних переносників. Вогнища можуть бути моно- і полівекторними.

— назва протиепізоотичних заходів в деяких зарубіжних країнах.

 — система контролю за виконанням вет.-сан. правил. Направлений на охорону тварин від заразних хвороб і запобігання зараження людей збудниками хвороб, що передаються від тварин до людини.

— спеціальне приміщення для санітарної обробки людей, дезінфекції одягу, взуття, транспорту і тари. В.-с. п. обладнають при вході на територію або в будівлі, де проводиться робота з інфекційним матеріалом (біофабрики, науково-дослідні установи). Дезбар’єри, санітарні і дезинфекційні блоки влаштовують на тваринницьких фермах, птахофабриках, щоб не допустити занесення збудників інфекцій.

— вет.-сан. захід, що проводиться з метою запобігання загибелі, укорінення розповсюдження хвороби. Забій здійснюють у відповідних санітарних умовах. В останньому випадку залежно від характеру інфекційної хвороби забою підлягають лише хворі або підозрілі по захворюванню тварини, а також підозрювані в зараженні тварини і яким загрожує зараження при виникненні нового епізоотичного вогнища.

— спеціально обладнане приміщення для утримання піддослідних тварин.

— повноцінна позаклітинна вірусна частинка.

 — хвороби, що викликаються вірусами.

— міра (ступінь) патогенності, що є індивідуальною особливістю кожного штаму мікроорганізмів. В. вимірюється величиною летальних доз культури мікроба для піддослідних тварин певного виду і віку за певних умов зараження.

— місцевий прояв інфекційного процесу в організмі тварини.

— властивість деяких інфекційних хвороб утворювати природні вогнища в певних географічних ландшафтах.

— див. Всесвітня організація охорони здоров’я

— див. Шляхи потрапляння збудника інфекції в організм.