Термінологічний словник Глосарій

 — виникаючий або відбувається безпосередньо після народження

 — число хворих і мікробоносіїв (джерел збудника інфекції) на 100, 1 тис., 10 тис. або 100 тис. тварин без якої-небудь відмінності знов виявлених і старих випадків інфекції. П. визначають на даний момент (точка, пункт превалентності) або за певний період (період превалентності). П. є показником ураженості тварин (поширеності хвороби).

 — застережливий, запобіжний, профілактичний.

 — установа державної ветеринарії, організована на державному кордоні  — на прикордонних залізничних станціях, автострадах, в морських і річкових портах, аеропортах, міжнародних поштамтах. Основні задачі — здійснення вет-сан. нагляду при експорті і імпорті тварин, сирих тваринних продуктів, сировини тваринного походження і фуражу, здійснення вет. контролю за виконанням заходів щодо запобігання занесення з іноземних держав заразних хвороб тварин.

 - найменша територія, де в сучасних біогеоценозах здійснюється безперервна циркуляція збудника заразної хвороби без занесення його ззовні. Кожне природне вогнище - індивідуальне явище, його кордони можуть бути реально визначені на місцевості і виражені на карті.

 - група інфекційних хвороб, збудники яких екологічно пов’язані з природними вогнищами і поза останніми не мають природних умов для розповсюдження і циркуляції. До них відносяться, головним чином, трансмісивні інфекції вірусної, бактеріальної, протозойної етіології (101) і зоонози, які походять від гризунів (туляремія).

- група хвороб, об’єднаних на основі спільності етіології і патогномічних ознак. Раніше їх збудниками вважалися «нетрадиційні віруси», «повільні віруси» і т.п., в цей час - це пріони. Слово - акронім, похідне від англ. protemocous infection particle, утворене аналогічно зі словом віріон. У буквальному перекладі пріоном називається білкова інфекційна частинка дуже маленького розміру, стійка до інактивації факторами, що впливають на нуклеїнові кислоти (таблиця 4). Ця група хвороб включає 11 повільних інфекцій центральної нервової системи, інакше названих підгострі губкоподібні енцефалопатії .

 - живі мікробні кормові добавки, що проявляють позитивний ефект і поліпшують стан кишкового мікробіологічного балансу організму тварини. Пробіотики - засоби штучної регуляції нормальної кишкової флори тварин, здебільшого лактобацили. Раніше це визначення охоплювало також і секреторні субстанції (для семантичного зіставлення антибіотикам). Еубіотики - більш спеціалізоване поняття, що означає препарати з мікроорганізмів, що є представниками нормальної мікрофлора кишечника тварин і також призначені для нормалізації кишкової флори (біфідум-бактерин, біфікол, лактобактерин, бактерин-SL).

 — система державних заходів, що передбачає недопущення занесення збудників екзотичних хвороб і ліквідацію цих хвороб у разі їх появи із залученням фахівців по діагностиці, епізоотології, дезінфекції з розробкою плану роботи.

— стадія хвороби від появи перших клінічних ознак до розвитку типового симптомокомплексу.