Термінологічний словник

– це вчення про етичне ставлення людини до природи, основане на сприйнятті природи як члена морального співтовариства, морального партнера (суб’єкта), рівноправності і рівноцінності всього живого, обов’язках людини перед природою, а також обмеженні прав і потреб людини.

 – це безперервний спеціально організований процес навчання, виховання та розвитку учня, спрямований на формування системних наукових і прак- тичних природоохоронних та екологічних знань про довкілля, умінь і навиків еколо- гічної діяльності й формування основ екологічної культури в контексті концепції ста- лого розвитку.

- вивчає вплив на здоров‘я людини змін у навколишньому середовищі.

 - ґрунтується на методології соціально-психологічного тренінгу й спрямований на корекцію екологічної свідомості особистості.

- формування екологічної культури всіх верств населення; підготовка фахівців-екологів для різних галузей народного господарства;  вдосконалення, узгодження і стандартизація термінології в галузі екознань.

 - під час якої продовжується і поглиблюється процес екологічного світосприйняття.

суспільно-економічні формації з їх специфічними взаємовідносинами з природою не можуть змінюватися у зворотньому напрямку, тобто від найвищих стадій розвитку до попередніх, нижчих, хоча окремі елементи соціальних відносин (а також типів господарювання) можуть деколи й повертатися.

 біосфера неминуче перетвориться у ноосферу, тобто сферу, де розум людини буде грати домінуючу роль. Хаотичний саморозвиток взаємостосунків людства й природи буде замінений розумною стратегією, яка базується на прогнозно-планувальних началах регулювання процесів природного розвитку. Тільки певна гуманізація суспільства, відносно безконфліктне його включення в систему біосфери, яке засноване на використанні лише приросту ресурсів, може спасти людство. Управляти люди будуть не природою, а у першу чергу собою.

 — це прогнозування й демонстрування природних процесів або фрагментів екологічної реальності за допомогою створеної моделі через особистісну включеність у неї.

- основані на проектуванні соціального змісту екологічної діяльності, а їхня специфіка полягає в ототожненні людиною себе з іншими живими істотами або природними об'єктами.