Глосарій

один з критеріїв оцінки фінансового стану господарюючого суб’єкта, що відображає позицію даного суб’єкта в кредитних стосунках з фінансовими інститутами (банки, інвестиційні фонди, страхові компанії і ін.) або іншими господарюючими суб’єктами або фізичними особами (наприклад, найнятими робітниками).

грошові кошти, тимчасово притягнені підприємством, фірмою, що підлягають поверненню юридичним або фізичним особам, в яких вони позичені і яким вони не виплачені.

Кредиторську заборгованість складають в основному нездійснені платежі постачальникам за відвантажені товари, неоплачені податки, неоплачена нарахована заробітна плата, невнесені страхові внески, неоплачені борги.

деяка грошова сума, яку одна сторона договору передає іншій стороні цього ж договору як доказ укладення договору, в рахунок виконання зобов’язань за ним і в забезпечення виконання зобов’язань за цим договором.

вартість всіх матеріальних витрат на одиницю виготовленої продукції.

(також відомий як Закон Коперника – Грешема) – економічний закон, який говорить: "Гроші, штучно переоцінені державою, витісняють з обігу гроші, штучно недооцінені нею".

Зазвичай його формулюють як: "Гірші гроші витісняють з обігу кращі", хоча більш точною буде наступне формулювання: "Гірші гроші витісняють з обігу кращі, якщо обмінний курс встановлюється законом", або ще простіше: "дешеві гроші будуть витісняти дорогі гроші".

зі зростанням доходів сім’ї питома вага витрат на задоволення культурних та інших нематеріальних потреб суттєво зростає.

виражає стійкі причинно-наслідкові зв’язки у виробництві між рівнем природного безробіття і величиною кінцевого результату – перевищення природного рівня безробіття на один відсоток веде до падіння кінцевого результату на 2,5 відсотка.

обсяг пропозиції зростає при зростанні ціни, і навпаки, обсяг пропозиції спадає при зменшенні ціни.