Версія для друку

Огляд глосарія за абеткою

Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все

З

Зараження

— проникнення або введення патогенних мікробів в організм тварини.

Захворюваність

 — показник, що характеризує ступінь ураження поголів’я тварин якоюсь хворобою. Є відношенням числа хворих особин до загального числа сприйнятливих в тій або іншій групі. Обчислюється на 100, 1 тис., 10 тис. або 100 тис. тварин. Градаціями показника З. є інцидентність і превалентність (див.).

Заходи особистої профілактики

 — сукупність норм і обов’язкових правил, при дотриманні яких виключається зараження людини і розсіювання збудника хвороби. Дотримання З. о. п. необхідно при роботі з тваринними, хворими заразнимихворобами, з трупами, культурами збудників і ін. Важливим елементом є використання спецодягу, спецвзуття.

Заходи протиепізоотичні

 — комплекс планових заходів, направлених на запобігання, виявлення і ліквідацію інфекційних хвороб. Вони передбачають дію певними засобами і методами на всі ланки епізоотичного ланцюга: 1) знешкодження і ліквідацію джерела збудника хвороби, 2) знешкодження і ліквідацію факторів передачі збудника, 3) підвищення загальної і специфічної стійкості тварин.

Збудники заразних хвороб

 - загальне визначення живих істот-патогенів, здатних при проникненні і введенні в організм тварин (тобто при зараженні) викликати у них специфічні патологічні процеси внаслідок своєї життєдіяльності. До цієї категорії відносяться представники багатьох систематичних груп - від вірусів до тварин (таблиця 2). Як смислові аналоги використовуються такі визначення, як заразне начало, патоген, інфекційний або патогенний агент, патогенний мікроорганізм (мікроб) або паразит. По екологічному типу збудники-патогени діляться на паразитів і сапрофітів. Таким чином, принципово важлива теза - патогенів більше, ніж паразитів (В.Д. Тімаков).



Зона благополучна

 — обмежена територія, де поголів’я тварин знаходиться під офіційним ветеринарним контролем і де протягом певного періоду не зареєстровано жодного випадку якоїсь інфекційної хвороби тварин, напр., зона, благополучна по ящуру.

Зона загрозлива

 — територія навкруги епізоотичного вогнища (неблагополучного господарства, пункту), в межах якої можливо розповсюдження хвороби.

Зона неблагополучна

 — обмежена територія, на якій встановлена яка-н. інфекційна хвороба тварин.

Зооантропонози (гp. zoon + anthropos людина + хвороба)

 — інфекційні хвороби, загальні для тварин і людини. Джерелом збудника інфекції в більшості випадків служить тварина і рідко людина.

Зоонози (гр. zoon + nosos хвороба)

 - (1) у вітчизняній ветеринарії - заразні хвороби тварин. (2) У медичній літературі згідно з рекомендаціями ВОЗ це хвороби (інфекції, їх збудники), властиві як людям, так і іншим хребетним тваринам, які поширюються серед них природним шляхом. Обидва визначення вкоренилися і широко вживаються.

 — хвороби, властиві лише тваринним. В медичній літературі термін З. використовується для позначення хвороб людини, якими вона заражається від тварин. В цьому випадку правильніше вживати зооантропонози (див.).