Термінологічний словник Глосарій

 — загострення, нове посилення хворобливого процесу, відновлення хвороботворних властивостей патогенного мікроорганізму.

 — здатність організму відповідати на зовнішні подразники зміною життєдіяльності, що забезпечує адаптацію до умов зовнішнього середовища. Поняття Р. тісно пов’язано з резистентністю (див.).

 — властивість деяких біол. препаратів викликати іноді підвищені (надмірні) місцеві і загальні реакції у щеплених тварин Може обумовлюватися токсичною дією окремих компонентів вакцини, сорбенту, порушенням техніки щеплення, початковим станом здоров’я щепленої особини і її реактивністю.

 — повторне введення вакцини через певний проміжок часу для створення більш тривалого і напруженого імунітету.

— сукупність представників певних видів тварин, організм яких є природним середовищем життєдіяльності патогенного мікроорганізму.

- стан, при якому умови організму тварини по яких-небудь причинах не є відповідними або не забезпечують впровадження і повноцінної життєдіяльності патогенного мікроорганізму, інфекція не може відбутися або не розвивається в повній мірі. Зумовлюється неімунологічними факторами, бар’єрами і механізмами анатомо-фізіологічної природи. Найбільш виражена в цьому відношенні природжена, спадкова стійкість, властива видам тварин і звана тому видовою несприйнятливістю до інфекційних хвороб. Найбільш типові приклади: стійкість ссавців до хвороб Марека і Ньюкасла, однокопитних до ящуру. Синонім: конституціональний імунітет.

 — природна неспецифічна стійкість до дії подразника, у тому числі і патогенних мікробів. Її ступінь залежить від виду, породи, віку, конституції тварини, фізіологічного стану організму. Р. пов’язують із захисними реакціями загального характеру. Вона різко знижується при перевтомі, голодуванні, перегріві або простуді, а також під впливом іонізуючої радіації.

 — повторне захворювання, що виникає внаслідок нового зараження тим же патогенним мікробом після перенесеної інфекції і звільнення організму тварини від її збудника. Обов’язкова умова розвитку Р. - збереження сприйнятливості до даного збудника (відсутність або недостатня напруженість імунітету).

— одужання.

 — тимчасове зникнення або ослаблення симптомів хвороби

- перехід інфекційного захворювання з активної в приховану фазу хвороби. Характерна для хронічних хвороб, але іноді спостерігається і при гострих хворобах. Її настання визначають по зникненні або значному ослабленні клінічних ознак. Може бути короткочасною і тривалою, частковою і глибокою, з виділенням збудника і без його виділення. Глибоку ремісію важко відрізнити від видужання, і вона визначається по раптовому вияву клінічних симптомів і специфічних антитіл. При ремісії спостерігається різке зниження титру діагностичних антитіл або їх зникнення. Можливе виділення збудника або його L-форм.

 — хім. препарати, які застосовують для відлякування комах.