Тема 10. Роль освітлення в дизайні інтер’єру закладів готельно-ресторанного бізнесу

При дотриманні основних вимог до освітлення різних функціональних зон та процесів необхідно звернутися до праці В.Ф. Рунге та Ю.П. Манусевича «Эргономика в дизайне среды», де опрацьовано питання освітлення як об’єкта комплексного ергономічного аналізу. Головна мета організації освітлення в приміщенні – це забезпечення оптимальних зорових умов для різних видів діяльності та сприяння досягненню цілісності сприйняття середовища й емоційної виразності інтер’єру.

На робочих місцях освітлення має таке значення:

-     фізіологічне (дає можливість людині бачити, працювати, творити);

-     експлуатаційне (дозволяє зчитувати, розпізнавати різну візуальну інформацію);

-     психологічне (створює сприятливі стимули і настрій);

-     забезпечує безпеку (створює передумови до більш безпечної роботи);

-     гігієнічне (стимулює підтримання чистоти).

Незалежно від виду та способу освітлення рівень необхідного освітлення визначається такими параметрами:

-     точність зорової роботи – найвища, дуже висока, середня і т.д.;

-     найменший розмір об’єкта розрізнення, мм, – від 0,15 до 5;

-     розряд зорової роботи – від 1-го до 9-го;

-     контраст об’єкта розрізнення з фоном – малий, середній, великий;

-     характеристика фону – темний, середній, світлий.

Оптимальне освітлення на робочому місці характеризується наступними основними параметрами:

-     рівень освітленості;

-     розподіл освітленості;

-     напрямок світла (світлового потоку);

-     розподіл тіні;

-     відсутність зон блискості і відблисків;

-     колір світла (світлового потоку);

-     передача кольору (точність сприйняття кольору об’єкта залежно від кольору світла).

У разі встановлення світильників з метою забезпечення оптимального освітлення необхідно дотримуватися таких правил:

-     кут падіння не повинен сприяти виникненню сліпучих відбитих променів;

-     тінь від людини не повинна закривати його робочу зону.

Один з найбільш шкідливих дефектів освітлення – блискість – специфічна властивість яскраво освітленої поверхні викликати засліплення або дезадаптацію спостерігача. Через блискість при прямому освітленні, наприклад, ефективність читання (після 3-х годин) знижується на 80%, у той час як при відбитому світлі і відсутності блискості зниження становить лише 10%. Також необхідно враховувати, що з віком падає чутливість до світла: потреба в освітленості у людини 30-річного віку в два рази, у 40- річного – в три, а у 50-річного – в шість разів більше, ніж у 10-річного.