Лекція 7. Філософія техніки

Техносфера – це сукупність усіх функціонуючих і старих, недіючих технічних об'єктів і всіх продуктів їх діяльності, що виникли на Землі і в космосі.

До продуктів діяльності відносяться зміни хімічного складу води, ґрунту і атмосфери; зміни земної кори у вигляді підземних виробок і відвалів витягнутих порід; зміни, викликані зведенням лісів, оранкою земель, осушенням боліт, створенням водосховищ  тощо. Техносфера створювалася і розвивалася для забезпечення благополучного існування людини і поліпшення умов його життя.

Техносфера – це просторово-часова система соціально організованої технічної форми матерії – техніки і керованої нею технологічної форми руху матерії. Зародившись у вигляді технічних елементів, покликаних компенсувати і посилити трудові та інтелектуальні потенції людини, техносфера поступово формує не тільки штучне середовище проживання, а й стає «фізіологічної» системою суспільства, що здійснює матеріально-енергетичний обмін з навколишнім світом. Техносфера має теоретично безмежні можливості еволюціонувати як вглиб геосфери, так і за її межі – в космос. Як і будь-яка, відносно самостійна система (підсистема), техносфера підпорядковується внутрішнім законам і закономірностям будови, функціонування і розвитку, тобто здатна до саморозвитку.

Неусвідомлений суспільством саморозвиток техносфери призвело до ряду великомасштабних негативних наслідків. Інакше кажучи, протягом всієї історії людства техносфера розвивалася стихійно, будучи обмеженою лише ресурсами біосфери. Починаючи з XX ст., створення нових технічних систем все частіше стало приносити більше шкоди і зла, ніж користі і добра (екологічні лиха і порушення екології, пов'язані з діяльністю людини). Подальший стихійний розвиток техносфери загрожує благополучному існуванню людини. У зв'язку з цим в майбутньому має здійснюватися науково обґрунтований розвиток техносфери як складової частини гармонійної ноосфери. Формування гармонійної техносфери викличе значне зростання кількості об'єктів технічної творчості та появу принципово нових класів задач по вдосконаленню і перетворенню складних комплексів технічних систем, розв'язуваних з урахуванням обмежень і вимог нормального існування біосфери і людини.

Останнім часом все частіше починають використовувати термін технічна реальність. Існують різні трактування цього поняття. Не вдаючись в дискусії з приводу цього терміна, технічну реальність можна розглядати як одну зі складових штучних систем, крім знакової системи, яка разом з природною підсистемою, що включає в якості складових природу і суспільства, утворює систему об'єктивної реальності.

Технічна реальність – це цілісність, що включає функціонуючу техніку, технологію, що застосовується, матеріали та виготовлену продукцію, а також відходи, викиди, брак, випромінювання тощо. Технічна реальність відображає зворотний вплив на психіку і мислення людини і проявляється у виникненні образів неіснуючого (наприклад, неіснуючі вироби). Деякі види мистецтв не можуть існувати без технічної реальності, оскільки зображують те, що ніколи не реалізовують (концептуальні проекти «паперової архитектури»).