1. Устаткування тренажерних залів

Аналіз стану справ у готелях показав, що для підвищення їхньої категоризації та доведення до 5 зірок необхідно максимально наблизитися до переліку послуг і вимог, зазначених у стандарті ДСТУ 4269:2003 «Послуги туристичні. Класифікація готелів». Зокрема, необхідно вирішити питання щодо обладнання приміщень для біологічного відновлення організму та занять спортом (плавальні басейни, сауни, тренажерні зали, солярії, масажні, спортзали, медичні кабінети, перукарні).

Устаткування фітнес клубів, тренажерних залів, спортивних залів. Класифікація, принцип дії, основні технічні характеристики та правила експлуатації.

Устаткування фітнес клубів, тренажерних залів

Для оснащення приміщень для біологічного відновлення організму та занять спортом, у тому числі фітнес клубів, тренажерних залів застосовають тренажери.

Тренажер (від англ. Train - виховувати, навчати, тренувати) - механічне, електричне або комбіноване навчально-тренувальне пристрій, штучно імітує різні навантаження або обставини (ситуацію). Тренажери можуть бути навчальними (імітаційними) або спортивними.

Спортивний тренажер -пристрій для виконання тих чи інших вправ, спрямованих на тренування серцево-судинної системи, розвитку сили м'язів або розвитку координації та узгодженості роботи різних груп м'язів при виконанні складних рухів.

Існують різні класифікації тренажерів: за призначенням (для фізичної, технічної, тактичної підготовки, для відновлення працездатності, контролю і т. д.); за структурою (механічні, електричні, зі зворотним зв'язком, зі строкової інформацією і т. д.); за принципом дій (світлове, звукове та технічне, електромеханічні, цифрові моделювальне та ін.); за формою навчання (індивідуального, групового і поточного використання); за логікою роботи (з лінійною або розгалуженою програмою, з альтернативним вибором рухової дії або з вільним конструюванням програми відповіді і т. п.).

Класифікація тренажерів

1.     за дією на організм: для активних та пасивних тренувань.

2.     за призначенням:

2.1   для фізичної, технічної, тактичної підготовки, спортивні:

  • для розвитку рухових якостей (швидкості, витривалості, гнучкості, спритності);
  • для тренування і зміцнення м'язів (силові тренажери);
  • тренажери для відпрацювання та вдосконалення спортивної техніки і аналізаторних функцій організму (технічних прийомів у спорті: гірськолижні тренажери, тренажери для скелелазіння та ін.).

2.2 для відновлення працездатності, контролю за станом здоров’я і лікувальні (кардіотренажери (аеробні), загальнозміцнюючою дії, підвищують загальний тонус організму, тренують серце, сприяють спалюванню зайвих калорій (наприклад, велотренажери);

2.3 професійні та аматорські;

3.     за використанням: індивідуальні та колективні;

4.     за впливом на організм: локальним (коли в роботі беруть участь окремі м'язові групи), регіональні (у роботі бере участь приблизно третя частина м'язів) і загальні (в роботі задіяно більшість м'язів).

У спортивно-оздоровчих центрах і лікувальних установах використовуються ізотонічні тренажери для пасивних тренувань - тонусні столи. Це комплекс тренажерів для гімнастики в положенні "сидячи» або «лежачи». Тренажери складаються з нерухомої частини, яка служить опорою тілу і рухомої частини або частин, які приводить в рух спеціальний механізм. Спочатку тонусні столи застосовувалися, як фізіотерапевтичні тренажери в різних областях медицини. Тренажери виключають шкідливе навантаження на хребет, серцево-судинну систему і суглоби. Останнім часом тонусні столи використовуються в жіночих спортивно-оздоровчих клубах для тренування і підвищення тонусу м'язів.

Ізотонічні вправи засновані на ізотонічному м'язовому скороченні - скорочення м'яза при незмінній напрузі, яке супроводжується збільшенням поперечного перерізу і зменшенням його довжини. Ізотонічне скорочення створює максимальну напругу на початку і кінці руху.

Технічні особливості тренажерів залежать від конструкторських рішень, які визначаються необхідністю переважного розвитку одного або одночасно декількох рухових якостей, зокрема

  • технічний пристрій "бігова доріжка", велогребні та інші подібні тренажери дозволяють направлено розвивати загальну, швидкісну і силову витривалість;
  • конструкції тягових пристроїв, еспандерів, ролерів сприяють розвитку динамічної сили та гнучкості;
  • заняття на мінібатуті вдосконалюють спритність і координацію рухів.

Тренажери можуть ефективно використовуватися в оздоровчих цілях, забезпечуючи ряд переваг перед традиційними засобами: дозування навантаження, спрямованість тренування певних груп м'язів, а також широко застосовуються в період відновного лікування в лікувальній практиці.

Кардіотренажери

Кардіотренажери в першу чергу розраховані на зміцнення серцево- судинної та дихальної систем організму. Тому основне, за чим доведеться стежити під час занять - це показання пульсу.

Максимальний ефект від тренування досягається на кардіотренажері в так званій «аеробного зоні». Аеробна зона - це частота пульсу рівна 60-80% від максимальної величини пульсу, яку можна розрахувати за формулою 220 мінус вік. Як правило, спалювання жиру відбувається при пульсі, що становить від 60 до 70%, зростання і зміцнення м'язів - при 70-80 % від максимальної частоти. Значення пульсу залежать від рівня підготовленості. Прийнято вважати, що на початковому рівні пульс під час занять повинен становити 60-65 % від максимальної частоти, на середньому - 65-70 %, на більш просунутому рівні - 70-75 %.

Кардіотренажери мають бути забезпечені датчиками пульсу, часу тощо.

Існують датчики-кліпси на вухо (найпростіший спосіб вимірювання пульсу і тому має велику погрішність), датчики на рукоятках тренажера (більш точні і зручні у використанні) і нагрудні кардиодатчики (вони дають найточніші свідчення).

Технічні характеристики кардіологічних тренажерів:

  • Тип дисплея, показання дисплея: час, дистанція, калорії, пульс, швидкість, кут нахилу
  • Програми: кількість програмних рівнів (в т.ч. цільова, пульсозалежні, фітнес-тест, користувацькі, спалювання жиру)
  • "Швидкий доступ" до швидкості,
  • "Швидкий доступ" до кута нахилу,
  • Сенсорний датчики пульсу і телеметрія
  • Сенсорне управління швидкістю і кутом нахилу на рукоятках
  • Бігове полотно (розміри)
  • Швидкість,
  • Кут нахилу,
  • Потужність двигуна,
  • Вентилятор,
  • Мультимедіа,
  • Габарити,
  • Маса
  • Максимальна вага користувача,
  • Гарантія. 

Як займатися на кардіотренажерах

Яким би видом спорту ви не займалися, хороших результатів можна домогтися, тільки якщо тренування гармонійно поєднувати з відпочинком, правильним харчуванням, і, як мінімум, восьмигодинним сном. Приступати до занять можна тільки після консультації з професійним тренером або спортивним лікарем, інакше можна тільки нашкодити. Заняття на кардіотренажерах вимагають правильного співвідношення частоти тренувань, їх тривалості та інтенсивності. Найкраще займатися 3-4 рази на тиждень. При більш інтенсивних заняттях необхідно мати хоча б один день повного відпочинку. Оптимальна тривалість занять - 30 хвилин. Слід чергувати вправи в одному ритмі з перепочинками-менш інтенсивними вправами. Тренування обов'язково повинна складатися з трьох частин: розминки, основної частини і затримки. 10-15-хвилинна розминка допоможе розігріти м'язи і підготуватися до інтенсивних занять; заминка «охолодить» організм і допоможе відновитися після тренування. Перед кожним тренуванням і після неї необхідно робити розтяжку. Вона підсилює кровообіг і знижує ризик травми. 

Велотренажери

Найпопулярніший вид тренажерів. Вони чудово розвивають витривалість, зміцнюють серцево-судинну систему, а заодно тренують м'язи ніг і спини.

На бортовому комп'ютері можна стежити за дистанцією, швидкістю і пульсом. Серед велотренажерів можна виділити дві основні групи - механічні та магнітні.

Типи велотренажерів

Залежно від способу кріплення сидіння велотренажера поділяються на горизонтальні й вертикальні.

Горизонтальний велотренажер підійдеь людям, які мають проблеми з хребтом. Горизонтальне розміщення сидіння й педалей мінімізує навантаження на суглоби.

Вертикальний велотренажер, як правило, вибирають для занять фітнесом. Через вертикальне розташування сидіння й педалей користувач із легкістю може прийняти будь-яке зручне положення тіла. Головною перевагою вертикальних велотренажерів є компактність, вони з легкістю впишуться в будь-який інтер'єр.

Залежно від способу регулювання навантаження механічні діляться на ремінні і колодкові.

Найпростіша система гальмування - ремінна. Велотренажер працює таким чином - обертаючи педалі, розкручується маховик, який загальмовується залежно від заданого навантаження. При натягу або ослабленні ременя змінюється рівень навантаження (навантаження залежить від натягу ременя і його тертя об колесо-маховик). Недолік ремінного велотренажера - шумна робота і недостатня плавність.

Інерційний (колодковий) велотренажер. Принцип дії інерційного велотренажера заснований на опорі гальмівних колодок, які притискаються до маховика зовні.

Спортсмени часто вибирають для тренувань саме цей велотренажер, що має велике максимальне навантаження, і нагадує їзду на велосипеді.

Магнітний велотренажер. Тренажер з магнітною системою гальмування. Поблизу маховика знаходиться постійний магніт і залежно від його положення змінюється навантаження. Навантаження в ньому задають електромагніти, які й керують роботою маховика. Інтенсивність навантаження при цьому регулюється за рахунок зміни відстані між маховиком і магнітом. Такий велотренажер дозволяє застосовувати різні програми з постійними значеннями пульсу.

Велотренажер із магнітною системою навантаження порівняно з ремінним забезпечує вищу плавність ходу, довговічність і безшумність в експлуатації.

Електромагнітний велотренажер. Такі велотренажери мають автоматичну систему управління електромагнітів і підключаться до мережі, за рахунок чого забезпечується сталість навантажень і підвищена точність обліку.



Рис. 1. Ремінний тренажер та схема роботи

У ремінному велотренажері навантаження на ноги залежить від того, наскільки сильно натягнутий ремінь. Уколодкових велотренажерів опір створюють гальмівні колодки, що притиснуті до маховика. Ступінь натягу ременя і притискання колодок можна змінювати.

А ось для роботи магнітного велотренажера потрібне електроживлення.

Електромагнітний велотренажер повністю обладнаний електронікою, яка дозволяє не лише перевірити, наскільки обране навантаження відповідає твоєму рівню підготовки, але й дає можливість створювати різні тренувальні програми. Можна задавати будь-які параметри часу, дистанції, пульсу тощо.

Кожна з систем має свої переваги: - ремінні велотренажери коштують дешевше і більш компактні; - колодкові володіють великою інерційністю і прекрасно імітують їзду на гоночному велосипеді; - магнітні - безшумні і мають більш рівномірний хід. Самі найпростіші - велосипеди з ремінною навантаженням. Вони мають мінімальний набір функцій, достатніх для повноцінного тренування: бортовий комп'ютер, датчики для вимірювання пульсу і т. д.

У моделей з магнітною системою навантаження варіюється за допомогою зміни відстані між постійними магнітами і маховиком. Ціна в основному залежить від електроніки і маси маховика (чим він масивніший, тим плавнів буде обертання педалей). Велотренажери більш просунутого рівня мають вбудовані програми тренування. Програми, розроблені спортивними фахівцями, пропонують уже готовий формат тренування, розрахований на будь-який рівень підготовленості і будь-яку ціль - будь то спалювання жиру або тренування серцево-судинної системи. В одному тренажері може бути до 12 таких програм. Дорожче коштують велотренажери з пульсозалежними програмами, що автоматично регулюють навантаження залежно від значення пульсу. Клас найдорожчих тренажерів характеризується інтерактивністю найвищого рівня. Такі велотренажери можуть запропонувати практично все: від участі в комп'ютерній грі до практичних порад «професійного тренера». Всі машини цього рівня мають функцію затримки Cool Dawn (наприкінці тренування комп'ютер сповільнює темп, щоб пульс спортсмена відновився до нормального рівня) і систему Quick Start (дозволяє швидко почати тренування в режимі ручного керування натисканням однієї клавіші).

Особливий клас велотренажерів - велоергометри. Це тренажери більше складного технічного рівня. Вони відрізняються від звичайних велотренажерів тим, що навантаження на них має чітко певні значення - Вати. Це дозволяє точно підібрати навантаження залежно від рівня підготовленості користувача і цілей занять. Тому велоергометри широко використовуються в терапевтичних і реабілітаційних цілях.

Програмування тренувань на велотренажерах. Під час тренування важливо знати час, відстань, швидкість і нахил. Для деяких людей хорошим стимулом служить датчик числа «згорілих» калорій. Корисними функціями є: вимірювання частоти пульсу. Частота пульсу - найнадійніший індикатор вашого прогресу та інтенсивності тренування. У кожної людини є свій цільовий діапазон частоти пульсу, в межах якого він повинен залишатися під час тренування. І заняття з дуже високою інтенсивністю виявляються менш ефективними, у порівнянні з заняттями помірною інтенсивністю. Кращі моделі бігових доріжок автоматично регулюють швидкість в залежності від частоти пульсу, щоб вона залишалася в заданих межах. Одні тренажери вимірюють частоту пульсу і виводять отримані значення на дисплей. Інші автоматично регулюють навантаження, щоб частота пульсу залишалася в заданих межах. Залишається тільки задати бажаний діапазон частоти пульсу, і тренажер сам буде змінювати параметри тренування так, щоб ви залишалися в його межах.

Приклади тренажерів Степпери

Вони успішно виконують не тільки загальні для всіх кардіотренажерів функції, але й найбільш активно тренують м'язи ніг і тазу. Існує два види степперів: з регульованим і нерегульованим навантаженням. Останні - міністеппери - складаються з одних педалей і лічильника кроків і часу. У дорожчих степперах є комп'ютер, що регулює навантаження, що вимірює пульс, що задає частоту кроків і їх ритм. У таких верстатів є поручні або важелі для рук, що навантажують верхній плечовий пояс.

Еліптичні тренажери (Орбітрек)

Це один з новітніх видів спортивного обладнання. За ступенем ефективності еліптичні тренажери можна порівняти з біговими доріжками. Крос-тренінг (ходьба по еліптичній траєкторії) поєднує в собі тренування серцево-судинної і дихальної систем, а також елементи силового тренування для верхньої частини тіла. Вважається, що такий "елліпсовидний крок" цілеспрямовано задіє різні проблемні зони і особливо - м'язи ніг, сідниць і стегон. При цьому заняття на еліптичних тренажерах абсолютно нешкідливі для суглобів. Конструкція дозволяє паралельно займатися тренуванням м'язів грудей, рук і спини. На комп'ютері еліптичного тренажера теж можна задавати дистанцію, час тренування, оптимальне значення пульсу.

У еліптичних тренажерів мається основна відмінність. Система навантаження буває пасовою або магнітною. У першому випадку для опору є ремінь, натягнутий навколо маховика. Модель застаріла, має недоліки: сильний шум, відсутність плавності ходу. Крім того, в таких моделях швидко стирається ремінь.

Сучасні моделі використовують магнітне випромінювання з перевагами: у магнітних тренажерів забезпечені безшумна робота і плавний хід.

Ці тренажери можна систематизувати за типом системи зміни навантаження. Вона буває ручна або електрична, відповідно назви тренажерів мануальний або програмний орбітрек. На мануальному тренажері навантаження регулюється механічним способом за допомогою рукоятки на стійці. У приклад можна привести тренажер BH Fitness Brisa G-234. При електричній системі навантаження змінюється електродвигуном, за якою можна стежити через дисплей тренажера. Такий агрегат здатний регулювати навантаження залежно від обраних вами параметрів, як в тренажері BH Fitness Ocean Program G-2345.

Існують категорії передньопривідні, задньопривідні. У перших є маховик і система приводу (трансмісія) в передній частині, людина розташовується більш вертикальним чином, змінюється траєкторія руху. Задньопривідні еліптичні тренажери - традиційна форма, устаткування розташоване в задній частині тренажера. Під час тренування створюється траєкторія руху подібна бігу.

Гребні тренажери

Самий універсальний вид тренажера. Він ефективний для розвитку й витривалості, і сили. При тренуваннях у «весляра» працюють практично всі м'язи тіла (ніг, рук, сідниць, преса, спини і грудей). Навантаження може регулюватися декількома способами: механічним (можна змінити довжину «весел» або розворот лопат) і магнітним (змінюється опір магнітної системи). 400-600 доларів буде коштувати тренажер з найпростішим комп'ютером, що показує час тренування, пройдену дистанцію і витрата калорій. Тренажери більш високого рівня володіють спеціальною конструкцією, що дозволяє використовувати їх як багатофункціональні силові комплекси. На них можна виконувати безліч вправ. Найдорожчі практично професійна техніка. Наприклад, гребний тренажер Concept-II використовують під час тренувань професійні спортсмени. Такі тренажери оснащені не тільки вбудованими програмами тренування, але і можуть підключатися до комп'ютера. Завдяки цьому можна не тільки аналізувати результати тренування, але і за допомогою Інтернету брати участь у віртуальних змаганнях з іншими користувачами.

 Рис.2 Орбітреки — еліптичні тренажери. Орбітреки мають ряд унікальних характеристик, які докорінно відрізняють їх від інших кардіотренажерів. Завдяки плавній еліптичній амплітуді руху, заняття на орбітреку чимось нагадують лижну прогулянку

 Рис.3 Бігові доріжки — це можливість регулярно здійснювати оздоровчі пробіжки незалежно від погоди і пори року

Велотренажери

Спінбайки (спідбайки)

 Рис.4 Велотренажери — це прекрасні кардіотренажери, що мають свої незаперечні переваги. Крутити педалі на велотренажері набагато легше фізично, ніж робити пробіжку

 Рис. 5 Спінбайк — це кардиотренажер, вправи на якому схожі з їздою на професійному велосипеді для велотреку

Рис. 6 Степери. Степери є дуже своєрідним різновидом кардіотренажерів. Їх конструкція дозволяє здійснювати "сходження" по уявних сходах

 Рис. 7 Гребні тренажери. Універсальний вид тренажера, ефективний для розвитку, витривалості, сили


Бігові доріжки

На сьогоднішній день це найпопулярніший вид тренажерів. Заняття на бігових доріжках вважаються одним з найефективніших методів спалювання жиру. Існує два види бігових доріжок: механічні та електричні. Механічні - найпростіші й дешеві, не вимагають підключення до мережі, так як бігове полотно приводить в рух сам спортсмен. Однак, якщо бігун втомиться, ефективність тренування різко впаде, адже крутити полотно він стане набагато повільніше. На електричних бігових доріжках заняття будуть більш плідні. Навантаження регулюється двома способами: зміною кута нахилу бігового полотна і швидкості його руху. Це можна робити вручну або за допомогою Пульсозалежні програми. Такими програмами зараз оснащені практично всі сучасні моделі. Рівень бігової доріжки (а відповідно і ціна) залежить від потужності двигуна, розміру бігового полотна (який визначає не тільки комфорт, але імощность доріжки) і максимальна вага користувача, який доріжка зможе витримати. Американська фірма Icon Health and Fitness випускає бігові доріжки марок PRO FORM і Nordic Track оснащені функцією iFIT.com. Під час занять можна використовувати спеціальні компакт- диски та відеокасети з програмами різних тренувань (наприклад, для спалювання жиру або тренування серцево-судинної системи). Для прикладу надано технічна характеристика бігової доріжки.


Рис. 8 Бігова доріжка Discovery Motion 6.0 (5000 Plus)

Технічна характеристика

  • Тип дисплея: 6-ти дюймовий LСD-дисплей з блакитною підсвіткою
  • Показання дисплея: час, дистанція, калорії, пульс, швидкість, кут нахилу
  • Програми: 40 програмних рівнів (в т.ч. цільова, 4 пульсозалежні, фітнес-тест, 2 користувацькі, спалювання жиру)
  • "Швидкий доступ" до швидкості: 4 клавіші
  • "Швидкий доступ" до кута нахилу: 4 клавіші
  • Сенсорний датчики пульсу і телеметрія
  • Сенсорне управління швидкістю і кутом нахилу на рукоятках
  • Бігове полотно: 150х50 см
  • Швидкість: 1-20 км / год
  • Кут нахилу: 0-12% (15 рівнів)
  • Потужність двигуна: 3.5 л.с.
  • Вентилятор: є
  • Мультимедіа: вбудовані колонки,
  • Габарити: 212х85х145 см
  • Вага: 115 кг
  • Максимальна вага користувача: 150 кг
  • Гарантія: 1 рік

Універсальні тренажери дають можливість виконання цілого комплексу аеробних вправ, а деякі являють собою справжні міні-стадіони.

Силові тренажери - тренажери для розвитку сили. Тренування для розвитку сили збільшують м'язи і зміцнюють весь організм в цілому. Силові тренажери ефективні для коректування фігури, оскільки тільки на ньому можна дати ізольовану навантаження на ту частину тіла, яку необхідно підкоригувати. Систематичні силові тренування - це найкращий спосіб уникнути ослаблення постави, м'язів спини і скарг на суглоби. Крім того, силові тренування грають важливу роль для підтримки Вашої фігури у відмінній формі і збереження привабливої зовнішності, в той же час дані тренажери можуть використовувати і натреновані атлети. Силові тренажери представлені лавами, тренажерами, де в якості навантаження використовується вага спортсмена і комплексами з вільними і вбудованими вагами. Звичайно, такий поділ не абсолютно: заняття на будь-якому вигляді тренажерів розвивають і силу, і витривалість, але різної степені.

Силові тренажери


Рис. 9 Приклади силових тренажерів 

У силових тренажерах основні характеристики залежать від виду силового тренажера.

1. Під власною вагою - це новий тип силових тренажерів, що використовують вагу спортсмена в якості основного навантаження. З їх допомогою добре розвивається сила, витривалість і гнучкість. Рівень навантаження можна змінити, відрегулювати кут нахилу лави або за рахунок використання додаткових млинців.
2. З вільними вагами. Серйозні атлети воліють тренуватися з вільними обтяженнями: млинцями, грифами й гантелями. Так можна не тільки швидше наростити м'язову масу, але і поліпшити координацію рухів, так як спортсмену весь час потрібно стежити за збереженням рівноваги і за становищем снаряда. Тренажери з вільними вагами ділять на агрегати, навантажуються ваговими дисками, і для роботи зі штангами і гантелями. При виборі верстатів для роботи з вільними обтяженнями потрібно в першу чергу звернути увагу на надійність конструкції й максимальна вага, який можуть витримати стійки під штангу. Також важлива ширина між стійками і можливість регулювати їх висоту.
3. З вбудованими вагами. Тренажери з вбудованими вагами підійдуть тим, хто тільки почав займатися: вони більш безпечні і дозволяють працювати над конкретною групою м'язів, що не втягуючи в процес інші. В якості обтяжень тут використовують плоскі вантажі, утримувані фіксаторами, і пересуваються по стрижню. Ці тренажери сконструйовані таким чином, щоб автоматично підлаштовуватися під змінювану силу скорочення м'язів за рахунок використання кулачкових або важільних механізмів.

Cилові тренажери можна умовно розділити на три класи.

Перший клас - домашні. Відрізняються малими габаритами і вагою, до того ж часто бувають складні. Загальна вага вантажних плит або дисків, як правило, не перевищує ста кілограмів, а часто навіть і п'ятдесяти.

Нерідко для збільшення навантаження застосовуються рухомі блоки і тому подібні найпростіші механічні пристрої.

Іноді застосовуються гумові або гідравлічні еспандери, чого, звичайно, не буває в більш «серйозних» тренажерах. При конструюванні таких комплексів упор робиться зазвичай на багатофункціональність при збереженні компактності. Можна також відзначити м'які ручки і упори, призначені для максимальної зручності для непрофесіонала.

До другого класу належать тренажери фітнес-класу. Вони призначені для спортивних залів у готелях, саунах, офісних центрах. При наявність бажання і можливості найменш громіздкі з цих пристроїв можуть також бути розміщені і в квартирах. Як правило, один тренажер фітнес-класу має велику кількість робочих станцій і дозволяє, в принципі, тренувати всі групи м'язів. Побільше і максимальне навантаження, товстіший каркас і троса, поліпшена стійкість, амортизація і шумозаглушення. М'які ручки і тому подібні

«вольності» дуже рідкісні - вага повинна бути твердо зафіксований в руках. Не зустрінеш також гумових та гідравлічних еспандерів, тільки вантажні плити, оскільки саме вони забезпечують рівномірну чітко дозується навантаження.

Третій клас - професійні силові тренажери.

Вони надміцні (нерідко використовуються цільні рами), надстійкі, практично безшумні, з дуже плавним ходом.

Навантаження становлять сотні кілограмів. Призначені вони для великих залів, і на них можуть тренуватися атлети найвищого рівня.

Шафа-тренажер був створений з метою збереження вільного простору в приміщенні при можливості виконання максимальної кількості вправ. Зберігаючи в собі всі функціональні якості багатопозиційних станцій, шафа- тренажер займає мінімум простору і з легкістю вписується в інтер'єр будь- яких приміщень: будь-то домашня обстановка або офіс. Це можливо завдяки несподіваним рішенням у конструкції тренажера і революційному дизайну вигляду. Конструкція розроблена відповідно до світових стандартів якості й безпеки. При виготовленні тренажерного комплексу застосовуються самі передові матеріали, що забезпечують міцність і надійність конструкції. Металеві деталі покриті екологічно чистими, порошковими барвниками.

Шафа-тренажер - це власний фітнес-центр на 3 кв.м. Можливості тренажерного комплексу дозволять підтримувати та вдосконалювати свою фізичну форму.

Шафа-тренажер забезпечує збалансовану тренування всіх груп м'язів. Елементи конструкції і включені в комплект аксесуари дозволяють виконувати більше 25 видів силових вправ.

Рис. 10 Шафа-тренажер 

Характеристики за якими обирають тренажери:

  • Вага користувача - це головний параметр.
  • Тривалість роботи.
  • Число користувачів.
  • Частота використання.--