Тема 9. Колір в інтер’єрі закладів готельно-ресторанного бізнесу

Колір є важливим компонентом середовища існування людини. Все природне оточення є кольоровим, і важко назвати галузь діяльності, де колір не мав би ніякого значення. Людина демонструє різну реакцію на колір, що включає такі аспекти, як:

-       фізіологічний комфорт – відчуття від використаних у просторі кольорів або окремого кольору залежить від часу впливу на глядача, сили і спектрального складу кольору, від умов спостереження;

-       естетично-емоційний вплив – властивість кольору створювати цілісне, гармонійне колористичне вирішення інтер’єру;

-       психологічний – властивість кольору викликати певні асоціації, настрій, емоції у людини.

У кольорознавстві виділяють:

-          первинні кольори: червоний, синій і жовтий, які є основою для інших кольорів;

-          вторинні кольори – утворюються при змішуванні двох основних кольорів;

-          третинні кольори – кольори, які можна створити поєднанням одного основного й одного вторинного кольорів.

Усе наявне колористичне різноманіття можна звести до трьох основних рядів:

1.   Ахроматичний ряд – градація від чорного до білого, включаючи всі відтінки сірого. Ці кольори не мають колористичного тону.

2.     Хроматичний ряд (кольори спектра), який можна поділити за ознаками:

-     тепла колористична гама;

-     холодна колористична гама;

-     додаткові колористичні сполучення: синій – оранжевий, зелений – червоний; жовтий – фіолетовий.

3.   Ряди, що йдуть від ахроматичних до хроматичних (наприклад, від синього до білого, сірого або чорного).

Зір людини здатний розрізняти три основні характеристики кольору: відтінок, яскравість і насиченість, а різноманіття наших вражень і залежить від безлічі їх градацій і поєднань.

Відтінок (колірний тон, градація тону) – це різновид кольору, що утворюється при змішуванні різних близьких кольорів у певних пропорціях.

Яскравість – це власне тон, тобто суміш кольору з деякою кількістю білого або чорного. Для визначення ступеня яскравості цілком логічно зіставити таку класифікацію кольору з його чорно-білим аналогом.

Насиченість – це інтенсивність кольору. Синонімами насиченості можуть служити «інтенсивність», «хроматичність». Чим вище присутність чистого хроматичного кольору, тим вище насиченість. Додавання чорного, білого або будь-якого іншого кольору знижує насиченість.

Поєднання колірного тону і насиченості називається кольоровістю. Ахроматичні кольори не мають кольоровості, вони змінюються лише за світлотою.

Світлота – властивість, що виражає близькість хроматичних і ахроматичних кольорів до білого або чорного.

Архітектурна поліхромія сприймається в інтер’єрі інакше, ніж у зовнішньому середовищі, тому що замкнений простір – специфічне світлове середовище, що значно слабше за освітлене сонячним світлом. Тому колір тут, будучи затемненим, сам змінюється і помітно знижує освітлення приміщення.

Інтер’єр відрізняється від екстер’єру різноманітним предметним середовищем, великою кількістю оздоблювальних природних і штучних матеріалів. «Дисциплінувати» таке різноманіття не завжди просто, це потребує зусиль і спеціальних знань. В інтер’єрі колір розглядається на близькій відстані, іноді впритул, довгий час знаходиться у полі зору людини і, як наслідок цього, будучи сильно насиченим, швидко втомлює й ніби втрачає свою насиченість.

Завдання кольору в інтер’єрі полягає у створенні психофізичного комфорту, здійсненні емоційно-естетичного впливу та наданні візуальної інформації про навколишнє середовище.

Колір у приміщенні може сприяти або перешкоджати функціональним процесам. Його вибір багатосторонньо обумовлений, а характер психофізіологічного впливу й емоційного сприйняття в інтер’єрі зовсім інший, ніж у зовнішньому середовищі.

Завжди треба пам’ятати, що перенасичення кольором, як і колористичний голод, в інтер’єрі особливо відчутні.

Слід сказати, що емоційна реакція на кольори залежить від особистого досвіду людини та її культурних асоціацій. Крім того, на вибір кольорових асоціацій впливають тенденції моди. Кольорова палітра тісно пов’язана з конкретним часом і місцем її застосування.

За допомогою кольору в інтер’єрі можна виділити певні функціональні зони. Вибір кольорової гами інтер’єру залежить від цілої низки факторів:

-     функціонального призначення приміщення;

-     характеру діяльності людей, для яких призначене це середовище;

-     тривалості і характеру перебування людини у такому просторі;

-     габаритних розмірів і конфігурації простору;

-     орієнтації за сторонами світу та рівня природного освітлення;

-     віку людини;

-     характеру зорової роботи;

-     необхідних акустичних, світлових і температурних режимів;

-     стилістичного вирішення та ін.

Також важливим є врахування психології, естетики, психофізіології кольору і його сприйняття.

При вирішенні колірної гами інтер’єру необхідно намагатися зберегти, а не спотворити справжній колір, використовувати колірну «правду» матеріалу в художніх цілях.

При виборі колірного рішення для оздоблення внутрішнього простору доцільно використовувати стандарти у вигляді таблиць кольорів та альбомів. Це дозволяє дизайнеру точніше підібрати колірну гармонію.

Колір, існуючи як реальність, втілюється у конструкційні й оздоблювальні матеріали, в матеріально-предметне наповнення інтер’єру. За кольором можна орієнтувати людину у штучному просторі, допомогти виявити його структуру, створити умови для повноцінної життєдіяльності.

Колір викликає певні асоціації, пов’язані із вагою предмета, оскільки різні кольори мають різну зорову вагу, сприймаючись або «важкими», або «легкими». Наприклад, світлі, приглушені кольори сприймаються легше, ніж темні і насичені. Ахроматичні кольори за своїми властивостями дають можливість найбільш повно виявити геометрію внутрішнього простору.

Колір має властивість створювати ефект наближення або віддалення кольорових площин. Так, серед теплих і холодних відтінків з однаковою світлотою на передній план виходять теплі; насичені кольори виходять на передній план порівняно з ненасиченими з однаковою світлотою; темні хроматичні кольори здаються такими, які знаходяться далі від світлих кольорів спектрального кола. В рівних умовах теплі і холодні кольори мають протилежні оптичні властивості – при природному денному освітлені теплі кольори сприймаються як наступаючі, холодні – як відступаючі.

До кольорів, залежно від умов їх використання, може висуватися низка гігієнічних і ергономічних вимог. Так, важливими вимогами, яким повинен відповідати штучний простір із певним колористичним вирішенням, є:

-     характер зорової роботи та діяльності людини, для якої призначене це штучне середовище;

-     час перебування у приміщенні людини;

-     вік людини;

-     необхідні температурний і світловий режими;

Колір здатний нейтралізувати пригнічуючі фактори у приміщенні, наприклад, зайве тепло, вологість, тіснота, значна кількість людей, недолік природного світла та ін. Якщо приміщення за своїми характеристиками занадто тепле або холодне, то доцільним є використання відповідно холодної або теплої колористичної гами. У приміщеннях із шумним режимом доцільним є застосування «тихої» гами кольорів (холодних, приглушених відтінків).

Відома здатність кольору змінювати свій відтінок залежно від світла. Тому при вирішенні колористичної гами інтер’єру обов’язковою вимогою є врахування світлового режиму, що включає поняття інсоляції і природного освітлення. Також важливими є особливості освітлення простору штучними джерелами світла із різними спектральними характеристиками, що по-різному виявляють колір. Тому, вирішуючи приміщення у кольорі, необхідно враховувати такі моменти:

-     функціональна специфіка приміщення;

-     орієнтація приміщення за сторонами світу;

-     кількість природного світла у приміщенні;

-     час, який людина планує проводити у приміщенні;

-     режим експлуатації приміщення;

-     стать і вік людини, що буде перебувати у приміщені;

-     дизайн інтер’єру приміщення, його емоційний окрас;

-     кольори, що є основними у прилягаючих приміщеннях.

На сприйняття кольору в інтер’єрі також впливає вибір матеріалу та його фактура. Можна виділити три види фактур: матова, глянцева та блискуча. Виявити фактуру поверхні допомагають теплі, приглушені, світлі і білі кольори. І навпаки, холодні відтінки, насичені, відступаючі, маскують природу матеріалу, його фактуру.

Уважається, що колір повинен відповідати природним властивостям матеріалу і відповідно бути органічним сучасним естетичним баченням.