Термінологічний словник

• складає перелік робочих місць, що підлягають атестації, визначає їх межу, план розташування;
• порівнює застосовуваний технологічний процес, сировину, матеріали та ін. з тим, що передбачено проектом;
• залучає необхідні організації для виконання спеціальних робіт;
• визначає обсяг необхідних досліджень н.ш.в.ф.
• складає “Карту умов праці”;
• проводить атестацію робочих місць;
• вносить пропозиції щодо встановлення пільг і компенсацій залежно від умов праці;
• розробляє заходи щодо покращення умов праці

врегулювання відносин між роботодавцем та працівником щодо реалізації їх прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення та пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Атестація передбачає:

• виявлення небезпечних виробничих факторів та причин їх утворення;
• дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища; важкості та напруженості праці;
• встановлення комплексної оцінки факторів виробничого середовища;
• обгрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії зі шкідливими умовами праці;
• підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги та компенсації;
• перевірку правильності застосування Списків виробництв, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення;
• розробку заходів щодо оптимізації рівня гігієни і безпеки праці

• Патогенні мікроорганізми (особливо небезпечні інфекції, збудники інших інфекційних захворювань);
• Мікроорганізми-продуценти та препарати, що містять живі клітини та спори мікроорганізмів;
• Білкові препарати;
• отруйні комахи;
• дикі і свійські тварини (жеребці, бугаї, кнури)

вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий

проводиться: з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади; з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничо­му процесі або виконують інші роботи для підприємства; з студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики; з екскурсантами у разі екскурсії на підприємство. Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці або іншим фахівцем відповідно до на­казу (розпорядження) по підприємстві, який в установ­леному порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці , що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів на­вчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджуються директором.

а) працівники (небезпечні дії);
б) обладнання, технічні пристрої, норовливі тварини (небезпечні умови);
в) виробниче довкілля.

ймовірний вплив небезпечних (шкідливих) виробничих чинників на працівника за певних умов виконання робіт. Небезпечний (шкідливий) виробничий чинник має окреслену зону своєї дії

органи управління, управлінська інформація та управлінські рішення

Тваринницький комплекс має бути забезпечений розрахунковою кількістю води для пожежогасіння та у необхідній кількості первинними засобами пожежогасіння — вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, пожежними відрами, лопатами, пожежними інструментами (гаками, ломами, сокирами тощо)

• не використовувати електрокабелі та проводи з пошкодженою або такою, що втратила внаслідок експлуатації захисні властивості, ізоляцією;
• не залишати під напругою електрокабелі і проводи з неізольованими струмопровідними жилами;
• не використовувати пошкоджені електророзетки, відгалужувальні та з'єднувальні коробки, вимикачі, рубильники та інші несправні електроприлади;
• не використовувати електроапаратуру і прилади за умов, що не відповідають рекомендаціям заводів-виробників;
• не складувати горючі матеріали на відстані менше 1 м над і під електрощитами та від електрообладнання;
• не застосовувати ролики, вимикачі, штепсельні розетки для підвішування одягу та інших предметів;
• заклеювати ділянки електропроводів папером, горючими тканинами;
• не використовувати електроустановки, нагрівання поверхні яких під час роботи перевищує температуру довколишнього повітря більше ніж на 40 ОС.

1) знати та виконувати вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, що стосуються застрахованого, а також додержуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором, контрактом) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

2) у разі настання нещасного випадку або професійного захворювання: а) лікуватися в лікувально-профілактичних закладах або у медичних працівників, з якими Фонд соціального страхування від нещасних випадків уклав угоди на медичне обслуговування; б) додержувати правил поведінки та режиму лікування, визначених лікарями, які його лікують; в) не ухилятися від професійної реабілітації та виконання вказівок, спрямованих на якнайшвидше повернення його до трудової діяльності та ін.

Роботодавець як страхувальник має право:

1) брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків;  2) вимагати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання обов'язків Фонду щодо організації профілактики нещасних випадків і професійних захворювань та соціального захисту потерпілих; 3) оскаржувати рішення працівників Фонду соціального страхування від нещасних випадків у спеціальних комісіях з питань вирішення спорів при виконавчій дирекції Фонду та при її робочих органах;

4) брати участь у визначенні йому знижок чи надбавок до страхового тарифу;

5) захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих, у тому числі в суді

1) брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків;

2) бути повноважним представником застрахованих працівників і вимагати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання своїх обов'язків щодо соціального захисту потерпілих;

3) брати участь у розслідуванні страхового випадку, у тому числі з участю представника профспілкового органу або своєї довіреної особи;

4) у разі настання страхового випадку одержувати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виплати та соціальні послуги.

5) на послуги медичної реабілітації;

6) на послуги професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію, якщо загальна тривалість професійної реабілітації не перевищує двох років;

7) на відшкодування витрат при медичній і професійній реабілітації на проїзд до місця лікування чи навчання і назад, витрати на житло та харчування, транспортування багажу, на проїзд особи, яка його супроводжує та ін

• клас А – пожежі твердих речовин, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, папір та ін.);
• клас В – пожежі горючих рідин;
• клас С – пожежі газів;
• клас D – пожежі металів та їх сплавів;
• клас Е – пожежі, пов’язані з горінням електроустановок

Згідно Гігієнічної класифікації праці №4137/86 та наказу МОЗ України №382 від 31.12.1997 р.:

1 клас - Оптимальні умови  праці  – це такі умови праці, при яких виключений несприятливий вплив на здоров’я працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів та утворюються передумови для збереження високого рівня працездатності (н.ш.в.ф. відсутні або відповідають рівням, що прийняті як безпечні для населення).

2 клас - Допустимі умови праці  – це такі умови, при яких рівень н.ш.в.ф. не перевищує встановлених гігієнічних нормативів на робочих місцях, а можливі функціональні зміни, викликані трудовим процесом, відновлюються за час регламентованого відпочинку протягом робочого дня або домашнього відпочинку до початку наступної зміни. Вони не чинять несприятливого впливу в близькому і віддаленому періоді на стан здоров’я працівників і їх потомство.

3 клас - Шкідливі умови праці  – це такі умови, при яких внаслідок порушення СанНіП можливий вплив н.ш.в.ф. у значеннях, що перевищують гігієнічні нормативи. Вони викликають функціональні зміни в організмі і можуть призвести до стійкого зниження працездатності і порушення здоров’я працівників.

3 клас умов праці поділяється ще на 4 ступені (1 ступінь, 2 ступінь, 3 ступінь, 4 ступінь).

3 клас 1 ступінь  (3.1) – умови праці,що характеризуються такими відхиленнями від гігієнічних нормативів, які викликають функціональні зміни і сприяють зростанню захворюванності з тимчасовою втратою працездатності.

3 клас 2 ступінь (3.2) – умови праці,що характеризуються такими рівнями ш.ф., які викликають стійкі функціональні зміни і призводять до зростання захворюванності з тимчасовою втратою працездатності, підвищення частоти захворюванності та появи ознак професійної патології.

3 клас 3 ступінь (3.3)– умови праці,що характеризуються такими такими рівнями ш.ф, які призводять до зростання рівнязахворюванності з тимчасовою втратою працездатності та розвитку початкових стадій професійних захворювань.

3 клас 4 ступінь (3.4)– умови праці,що характеризуються такими такими рівнями ш.ф, які призводять до значного зростання  захворюванності з тимчасовою втратою працездатності, зростання хронічної патології та розвитку виражених форм професійних захворювань.

4 клас - Небезпечні умови праці – це такі умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни створює високий ризик важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

Категорія А (вибухопожежонебезпечна). Горючі гази, легкозаймисті рідина з температурою спалаху не більше 28 °С в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні паро- і газоповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.

Категорія Б (вибухопожежонебезпечна). Горючий пил або волокна, легкозай­мисті рідини з температурою спалаху більше 28 °С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пило- або пароповітряні суміші, при спала­хуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.

Категорія В (пожежонебезпечна). Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти, за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (використовуються) не належать до категорій А чи Б.

Категорія Г. Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.

Категорія Д. Негорючі речовини та матеріали в холодному стані.

Категорія вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщення, а також і клас його вибухопожежонебезпеки за ПУЕ повинні бути позначені відповідно табличкою згідно встановлених норм на вхідних дверях виробничих та складських приміщень.

Більшість виробничих, допоміжних та складських приміщень об’єктів тваринництва характеризується високим і середнім ризиком виникнення пожежі.

1. з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці;
2. з шкідливими і важкими умовами праці;
3. з шкідливими умовами праці

проводяться відповідними закладами охорони здоров’я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров’я працівника

застосовують для виявлення виробничих небезпек від події причини до причини наслідку.

Застосовуючи вказаний метод, необхідно з’ясувати, які заходи потрібно вжити, щоб наявна чи потенційна небезпека, що може виникнути під час роботи тваринника, не змогла  призвести до небезпечної ситуації та її наслідків (травми, отруєння, хвороби тощо)

дія працівника, що суперечить встановленим нормам професійної поведінки під час виконання виробничого завдання

простір, у якому з певною ймовірністю можуть діяти на працівників небезпечні та шкідливі виробничі чинники

фактор, дія якого на працівника в певних умовах призводить до травми або іншого раптового погіршення здоровя.

відкритий вогонь, іскри, підвищена температура, токсичні продукти горіння, дим, низький вміст кисню у приміщенні, обвалення тримальних конструкцій будинків і споруд

створюють норовливі тварини, конструкційні недоліки технологічного обладнання, відсутність технічних засобів безпеки, незадовільний рівень організації виробництва (недостатня кваліфікація працівників, їх не навченість з питань охорони праці)

робоче місце, де може статися ризикова ситуація

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);

2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;

3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами

системою збереження здоров'я та життя працівників у процесі трудової діяльності, що включає в себе правові, організаційно-технічні, соціально-економічні, санітарно-гігієнічні, лікувально-профілактичні, реабілітаційні та інші заходи та засоби захисту людей

R = Р · S,

де R - професійний ризик; Р - ймовірність події; S - тяжкість наслідків.

проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником; новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство; який переводиться з одного структурного підрозділу (цеху, бригади, майданчику) птахофабрики до іншого; який виконуватиме нову для нього роботу; відрядженим працівником іншого підприємства, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві. Проводиться з студентами навчальних закладів до початку виробничої практики та перед виконанням кожного завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо. Первинний інструктаж на робочому місці проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на птахофабриці інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.

• своєчасне виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;
• забезпечення динамічного спостереження за станом здоров’я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;
• вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;
• розробки індивідуальних та групових лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;
• проведення відповідних оздоровчих заходів.

• поточний контроль  – проводять щодня (щозміни);
• оперативний контроль  – проводять щомісяця;
• періодичний контроль  – проводять щоквартально

проводиться на робочому місці індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу. Повторний інструктаж проводиться в терміни, визначені нормативно правовими актами з охорони праці, які діють у птахівництві, або керівником  з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше: на роботах з підвищеною небезпекою – 1 раз на З місяці; для решти робіт – 1 раз на 6 місяців

неконтрольоване горіння у несанкціонованих місцях (поза спеціальним вогнищем), яке загрожує життю і здоров’ю людей та може завдати матеріальних збитків

проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці; при введенні, в дію нових або переглянутих норма­тивно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них; при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці; при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо; при перерві в роботі виконавця робіт більш, ніж на 30 календарних днів – для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт – понад 60 днів. Позаплановий інструктаж може проводитись індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах підтверджується при наявності на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів III класу умов і характеру праці:

За Списком №1:

1. Не менше двох факторів 3 ступеня відхилення від норм або
2. Одного фактора 3 ступеня і трьох факторів  1 чи 2 ступеня відхилення від норм або
3. Чотирьох факторів 2 ступеня відхилення від норм або
4. Наявність в повітрі робочої зони хімічних речовин гостронаправленої дії 1 чи 2 класу небезпеки

За Списком №2:

1. Одного фактора 3 ступеня  відхилення від норм або
2. Трьох факторів 1 , 2  ступеня відхилення від норм або
3. Чотирьох факторів 1 ступеня відхилення від норм

Примітка: ці показники розроблені на підставі “Гігієнічної класифікації праці”

• визначення стану здоров’я працівника і реєстрації вихідних об’єктивних показників здоров’я та можливості виконання без погіршення стану здоров’я професійних обов’язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;
• виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь)

загроза для життя чи здоров’я людини, що може за певних умов виробництва виникнути, а після виникнення – призвести до травмування, отруєння або іншої події

можуть мати місце під час обстеження тварин, приготування і роздавання кормів, проведення ветеринарно-санітарних заходів та ін. Особливу увагу потрібно звернути на дотримання вимог безпеки праці під час догляду за тваринами, коли з ними можливий безпосередній контакт. Також потрібно виявити роль працівника у формуванні небезпечних ситуацій

у більшості випадків є порушення правил і норм пожежної безпеки, зазначених у Законі України «Про пожежну безпеку», «Правилах пожежної безпеки в Україні» та «Правилах пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України»

• фізичні перевантаження (статичні і динамічні, робоча поза, нахили тулуба, переміщення у просторі);
• нервово-психічні перевантаження (розумові, емоційні стреси, перевантаження аналізаторів, монотонність праці)

ймовірність заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості

1) своєчасно реєструватися у Фонді соціального страхування від нещасних випадків;

2) своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків;

3) інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків:  а) про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві; б) про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідної групи тарифів небезпеки; в) не пізніш як за два місяці - про ліквідацію підприємства та ін.

1) брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків;

2) вимагати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання обов'язків Фонду щодо організації профілактики нещасних випадків і професійних захворювань та соціального захисту потерпілих; 3) оскаржувати рішення працівників Фонду соціального страхування від нещасних випадків у спеціальних комісіях з питань вирішення спорів при виконавчій дирекції Фонду та при її робочих органах;

4) брати участь у визначенні йому знижок чи надбавок до страхового тарифу;

5) захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих, у тому числі в суді

F = 40 · P,

де: F - розрахункове зусилля на конструкцію, яке може спричинити тварина, Н;

P - середня маса тварини, кг;

40 – коефіцієнт запасу

термінове сповіщення людей про появу вогню та задимлення у приміщеннях, виведення працівників з небезпечної зони, забезпечення ефективного гасіння пожежі

впровадження організаційних заходів та технічних засобів, які створюють умови, щоб пожежа не виникла

виокремлюється на дві частини – систему запобігання пожежі та систему боротьби з пожежею

частина загальної системи управління виробничими процесами, яка спрямована на запобігання нещасним випадкам та професійним хворобам, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, і  є комплексом взаємопов’язаних заходів на виконання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці

грошові суми, які Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;

4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу

Завдання: проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці; відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань; відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Основні принципи: паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку; своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності;  надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав; обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків; формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі; диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; економічна заінтересованість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.

Застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.

Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування.

Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи.

Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

умови праці → ризик → нещасний випадок → заподіяна шкода

сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі праці (ГОСТ 9. 605-74). Умови праці  поділяються на оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні

1. Мінливі параметри мікроклімату на робочому місці, яке може періодично змінюватися (робота на відкритому повітрі та всередині тваринницьких та інших приміщень) і  де часто наявні протяги, недотримання встановлених нормативів щодо температури і вологості.
2. Режим праці, який часто передбачає перерви протягом робочого дня,  подолання значних відстаней, роботу в приміщеннях і поза ними у різні періоди року.
3.  Наявні професійні шкідливості: а) можливе перегрівання і переохолодження тіла залежно від параметрів мікроклімату всередині і зовні виробничих приміщень; б) можливість отруєння внаслідок вдихання шкідливих газів та пилу чи їх потрапляння на відкриті ділянки шкіри; в) можливість потрапляння до організму збудників інфекційних хвороб, оскільки твариннику часто доводиться контактувати з хворими тваринами.
4. Виробничі небезпеки: високий рівень ризику травмування під час контактування з норовливими та неспокійними тваринами у разі їх доглядання, обстеження та санітарного обробляння

ітеративний процес з чітко визначеними етапами:

1. Встановлення (ідентифікація) небезпек і виду ризиків на робочому місці.
2. Аналіз ризику подій, обставин з виокремленням найбільш значущих ризиків.
3. Оцінення ризиків - кількісний опис виявлених ризиків, розрахунок їх ймовірності та тяжкості наслідків.
4. Ранжування і відбирання ризиків - визначення ступеня значущості ризиків.
5. Розроблення заходів впливу на ризик для його усунення (недопущення) або зниження рівня

• наявні та потенційні (можливі) небезпеки у кожному структурному (виробничому) підрозділі;
• про ступінь ризику виконання виробничих процесів за наявності небезпечних та шкідливих виробничих чинників;
• про стан виконання планів робіт, наказів, розпоряджень, приписів з питань охорони праці

• рухомі машини, механізми, окремі деталі;
• конструкції, що можуть руйнуватися;
• грунти, що обвалюються;
• запиленість та загазованість повітря робочої зони;
• підвищена або понижена температура матеріалів та поверхонь обладнання – не повинна перевищувати 35° С;
• підвищена або понижена температура повітря роб. зони;
• високі рівні шуму (не більше 80 дБА) і вібрації на роб. місці;
• підвищені та понижені вологість та рухомість повітря;
• підвищені рівні іонізуючих випромінювань;
• недостатня освітленість робочої зони чи підвищена яскравість світла та багато ін.

фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК

• токсичні (бензол, етил – викликають отруєння);
• подразливі (аміак, сірководень – подразнюють слизову оболонку);
• сенсибілізуючі (викликають підвищену чутливість, збудженість);
• канцерогенні (бластогенні) – викликають неправильний поділ клітин (рак) н-д, речовини, що утворюються при обробці жирів при t 350º і вище, мутагенні (впливають на генну систему і викликають мутації в майбутніх поколіннях), гонадогенні (ті, що впливають на репродуктивну функцію)

проводиться з працівниками: при ліквідації аварії або стихійного лиха; при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства, оформлюються наряд-допуск, наказ або розпорядження. Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться

фактор, дія якого на працівника в певних умовах призводить до захворювання або зниження працездатності.